СУМ: три історії однієї організації

Середа, 11 листопада 2015 03:31 Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Спілка Української Молоді (СУМ) щонайменше тричі в своїй історії ставала найвідомішою молодіжною українською організацією.

Втім, ані історія підпільної організації в столиці України та знищення її на гучному «харківському» процесі, ані існування найчисельнішої молодіжної організації в діаспорі, ні протестні акції СНУМ-СУМ на межі 1980-90-х років в суспільній свідомості не вкладаються в одну картину.

Цей матеріал є своєрідним «поверненням» СУМу в суспільний дискурс.

ШЛЯХ КИЇВ – ХАРКІВ – СОЛОВКИ

Спілка Української Молоді стала несподівано відомою широкому загалу в березні-квітні 1930 року, коли на великому судовому процесі, який відбувався у театрі тогочасної столиці України – Харкові, було засуджено 45 видатних представників інтелігенції. Процес СВУ-СУМ, про який багато писалось і навіть транслювався в прямому радіоефірі, став сенсацією тогочасної дійсності. Все ж йшлось про існування та діяльність двох підпільних антирадянських організацій – Союзу Визволення України на чолі із Сергієм Єфремовим, якого називали «совістю нації» та Спілки Української Молоді, яку очолював близький родич Єфремова – Микола Павлушков.

1. harkivskyy proces svu sum

ПІДСУДНІ НА ХАРКІВСЬКОМУ ПРОЦЕСІ СВУ-СУМ. В ДРУГОМУ РЯДІ НА ЗАДНЬОМУ ПЛАНІ В ОКУЛЯРАХ – МИКОЛА ПАВЛУШКОВ

Пізніше історики та громадськість проведуть не одну дискусію стосовно того, чи справа СВУ-СУМ була реальною чи сфальсифікованою. В Україні схилятимуться до другого, натомість в повоєнній діаспорі опинилася не одна особа, яка надала документальні свідчення щодо діяльності СУМу, серед них й рідна сестра Павлушкова – Наталія. Ця проблема ще чекає своїх дослідників, але на той момент сам судовий процес, лава підсудних та їхні ідеї дуже сильно вплинули на українську молодь. Як пригадував Юрій Шевельов, який студентом опинився в залі Харківського театру: «Процесом я тоді був здивований і спантеличений. Я міг собі уявити, що підсудні справді утворили підпільну організацію. Це навіть викликало в мене невиразне відчуття гордости - значить, не все українське на Україні радянське і комуністичне...».

Згодом цей ефект збільшиться під впливом тривалих вироків, які отримають підсудні, а ще через якийсь час радянська каральна система не вдовольниться термінами покарання й більшість учасників цієї справи буде страчено. Зокрема голову СУМу Миколу Павлушкова в 1937 році, в числі інших 1111 в’язнів Соловецького табору, розстріляють на честь 20-х роковин жовтневого перевороту.

Харківський процес в свідомості сучасників тісно пов’язав між собою українських інтелектуалів, патріотичну молодь та автокефальну Церкву. Події березня-квітня 1930 року стануть сумним підсумком українізації Радянської України.

Відгомоном процесу СВУ-СУМ стала поява в різних роках чисельних організацій, які називали себе «Спілкою Української Молоді». Одна з перших таких ініціатив була втілена в Харбіні, на Далекому Сході (сьогодні це територія Китаю). В 1935 тут засновано «Союз Української Молоді» (СУМ), який через два роки, в 1937, перейменовано на Українську Далекосхідню Січ.

Іншою є історія Спілки в селі Кошляки, що на Тернопільщині. Тут п’ятеро неповнолітніх юнаків створюють в 1948 році підпільний СУМ. В 1951 році, всіх членів організації заарештовано та засуджено на 25 років ув’язнення та 5 років заслання.

В 1968 році під час «Празької весни» на етнічних українських землях, які знаходилися на території Чехословаччини – Пряшівщині, здійснено спробу створити «Спілку Української Молоді Карпат». А в 1972 році 5 хлопців засновують на Франківщині підпільну «Спілку Української Молоді Галичини». За рік кількість юнаків збільшилася до 12. Проте в 1973 році хлопців заарештують та присудять різні терміни ув’язнення.

НАЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ В ДІАСПОРІ

Створення, а вірніше «відновлення» СУМ у діаспорі відбулось після закінчення ІІ Світової війни. Відповідно до статистичних даних в таборах переміщених осіб (displaced persons - DP) в англійській, американській і французькій окупаційних зонах Німеччини та Австрії нараховувалось близько 200 тисяч українців. За кількісним показником наші співвітчизники разом з євреями становили другу за чисельністю групу біженців, першість належала полякам.

2. 1948 golodomor

В 1948 РОЦІ СУМ ІНІЦІЮЄ ТА ПРОВОДИТЬ ПЕРШУ МАНІФЕСТАЦІЮ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ. МЮНХЕН, БЕРЕЗЕНЬ 1948 РОКУ

Така кількість здебільшого молодих українців і примара подальшого розселення по інших країнах та континентах підштовхнули активнішу громадськість до дискусії щодо потреби створення національної молодіжної організації. Ініціатива вийшла від Організації Українських Націоналістів (бандерівців) та вихідців із Східної України. Саме за наполяганням останніх нова організація отримала назву Спілка Української Молоді й стала ідейним та організаційним продовжувачем СУМу 1925-1930-х.       

Як згадували засновники Спілки: «Багато членів, а також і молоді навіть не знали історії СУМу, ані програми, але клич: «Бог і Батьківщина» вистарчав для них, щоб організувались і вступали до згаданої організації».

3. pamyatnyk geroyam

ПОБУДОВА ОДНОГО З НАЙБІЛЬШИХ ПАМ’ЯТНИКІВ В ЕМІГРАЦІЇ – ПЛОЩА ГЕРОЇВ НА ОСЕЛІ СУМ В АМЕРИЦІ, ЕЛЛЕНВІЛ, ШТАТ НЬЮ-ЙОРК, 1962 РІК

Завзяття, з яким почалось відновлення Спілки, є феноменальним, адже від липня 1946 року і до 1948 року СУМ здобув 6330 членів. Історик еміграції Володимир Маруняк подає, що в цей час Спілка об’єднувала майже половину всієї молоді, яка належала до українських молодіжних та спортивних структур. За наступні чотири роки СУМ поширився по цілому світі – від Європи, Північної та Південної Америки до Австралії та Африки, об’єднуючи 8 тисяч членів. Загалом, за свою історію СУМ діяв у 18 країнах, а найбільшої чисельності організація осягнула на рубежі 1960-1970-х років, коли в її лавах перебувало близько 15 тисяч членів.

Важливу роль в перші роки в еміграції відіграли члени Пласту, особливо ті, що пов’язані з ОУН, які активно включились в сумівську діяльність. Проте, дуже швидко в СУМі, членство якого було у віці 18-30 років, прийнято рішення щодо створення юнацьких клітин та набір членства від 12-літнього віку. Це автоматично привело до міжорганізаційної конкуренції. Дві організації тричі підписували між собою документи порозуміння, і в 1950 році було прийняте особливе рішення:  «Приналежність молоді у віці її фізичного й духового формування одночасно до обох організа¬цій з погляду педагогічного й організаційного є недоцільна... Тому пластуни не належать до СУМ-у, а члени СУМ-у не належать до СУП» (Союзу Українських Пластунів).

4. de

ГОЛОДІВКА В МЮНХЕНІ, НІМЕЧЧИНА, 1973 РІК

Поміж іншого, це рішення пришвидшило створення власне сумівської виховної методики і тут у пригоді став авторитетний професор-педагог із Наддніпрянщини – Григорій Ващенко. Автор системи національної освіти та виховання присвятив свої роздуми щодо формування сумівського виховного ідеалу, відтак першим удостоївся звання почесного члена Спілки Української Молоді.

Виховна система потребувала розбудови цілої інфраструктури. Лише для літнього таборування було розбудовано 17 осель по цілому світі. Про розмаїття праці свідчить хоча б звіт з культурно-мистецької сфери, так коли СУМ в діаспорі відзначав своє 50-ліття (1996), то налічував 31 хор, 7 оркестрів, 61 танцювальний ансамбль та 5 гуртків бандуристів. В той час в його рядах перебувало понад 7 тисяч членів у 85 містах світу.

5. rym 1988

СУМІВЦІ-ПРАПОРОНОСЦІ ПІД ЧАС ВІДЗНАЧЕННЯ 1000-ЛІТТЯ ХРЕЩЕННЯ РУСІ-УКРАЇНИ. РИМ, 1988 РІК

СУМ, який мав виразно політичне забарвлення, що можна було б передати через офіційне вітання організації «Честь України! – Готов Боронити!», став надзвичайно активним в захисті українських інтересів. Участь сумівців в акціях протестів не оминула увагою радянська пропаганда.

«Своєрідним інкубатором оунівських екстремістів стала буржуазно-націоналістична Спілка української молоді (СУМ), – писав в книзі «Жовто-блакитні банкроти» радянський пропагандист  Клим Дмитрук. – Ця напіввійськова профашистська організація створена за зразком націоналістичного гітлерюгенду. Її основним завданням є підготовка резервів для закордонних частин ОУН, виховання юнаків і дівчат у дусі антикомунізму і націоналізму, ненависті до Країни Рад, до українського радянського народу. СУМ очолюють бандерівські верховоди з числа колишніх есесівців, поліцаїв і бандитів УПА, які посідають у спілці всі без винятку чолові посади і практично відіграють тут роль ідейних зверхників і наглядачів».

6 0

ЮНАЦЬКА ВАТРА. З КІНЦЯ 1940-Х РОКІВ ГОЛОВНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СУМУ Є ВИХОВАННЯ МОЛОДІ В ДУСІ СУМІВСЬКОГО ГАСЛА «БОГ І УКРАЇНА»

Про громадську активність свідчить й те, що сумівці тривалий час очолювали або очолюють українські громадські надбудови в діаспорі, зокрема з найбільших слід виокремити: Український Конгресовий Комітет Америки (УККА), Конгрес Українців Канади (КУК), Союз Українців у Британії (СУБ), Союз Українських Організацій Австралії (СУОА). Також, в останньому періоді вихованці СУМу очолюють Світовий Конгрес Українців (СКУ) – Аскольд Лозинський (1998-2008) та Евген Чолій (з 2008).

СНУМ-СУМ-СУМ В УКРАЇНІ

В кінці 1980-х років в Україні стихійно виникають структури, що називають себе СУМом. Проте головну роль в цих процесах відіграла Спілка Незалежної Української Молоді (СНУМ), яку було створено в колах Української Гельсінської Спілки і за порадою В’ячеслава Чорновола, свідомо названо відмінно від діаспорного СУМу. 19 серпня 1989 року, в підніжжі гори Маківка, що відома стрілецькою звитягою, молодь Львівщини проголосила створення СНУМ.7. snum

19 СЕРПНЯ 1989 РОКУ, Г.МАКІВКА. СТВОРЕННЯ СНУМу

Від серпня 1989 року до травня 1990 року СНУМ організував 27 масових акцій, з них 23 заборонених владою. В цих заходах взяли участь понад 64 тисячі молоді. На той час Спілка налічувала 18 обласних організацій та понад тисячу членів.

Контакти СНУМу та діаспорного СУМу вибудовувалися через Польщу, зокрема тут, у Білому Борі, 23-24 серпня 1990 року відбулася Перша Світова Конференція Українських Молодіжних Організацій (СКУМО), в якій обидві організації відіграли ключову роль.

Втім, велика й незалежна молодіжна організація поєднувала у собі активну молодь із різними поглядами, що привело до поділу на дві автономні структури. Спочатку націоналістична фракція СНУМу стала зародком УНА-УНСО, а після Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, інша частина членства прийняла рішення про переорієнтацію на виховну діяльність та зміну назви на «Спілка Української Молоді».

8. voycehivski

ВІДЗНАЧЕННЯ НАЙВИЩОЮ ВІДЗНАКОЮ НАДАНОЮ ЗА ГЕРОЇЧНИЙ ВЧИНОК РОДИНУ ЄВГЕНА ВОЙЦЕХІВСЬКОГО. ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ АТО ПОСМЕРТНО НАГОРОДЖЕНО ДВОХ ЗАГИБЛИХ ВИХОВАНЦІВ СУМу

Ще через п’ять років, у 1996, СУМ з України та діаспори об’єднається в одну структуру, що з однієї сторони юридично оформить «Центральну Управу» СУМ в «Світову», а вітчизняний СУМ у «Спілку Української Молоді в Україні».

Впродовж своєї 90-літньої історії СУМ кількаразово проходив шлях від політичної структури до виховної, від функції представлення поневоленої нації, до боротьби за душу конкретної української молодої людини. За цей час добрий десяток вихованців СУМу стали єпископами та священиками, кілька стали народними депутатами в Україні й працювали в Уряді та Верховній Раді, очолювали громадські структури в Україні та діаспорі.

По сьогодні Спілка Української Молоді діє в 10 країнах світу. Чи могла щось подібне уявити радянська каральна система, коли в 1930 році у Харкові організувала гучний і показовий процес з радіотрансляцією та широким висвітленням в пресі? Те, що мало залякати та знищити українство мало такі неочікувані наслідки…

Святослав Липовецький

Джерело: incognita.day.kiev.ua/

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається