Євген Рибчинський "Вишиванка"

Четвер, 19 травня 2016 08:56 Автор 
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

Міжнародному дню вишиванки присвячується.

На узвозі недільного ранку

Я малому купив вишиванку,
Я синові купив вишиванку
На узвозі, де повно людей,
В молодої рудої дівчини
Вишивану купив сорочину,
Полотняну купив сорочину
Для найменшого з своїх дітей.

А за тим по узвозу старому
Я поніс ту сорочку додому,
Я поніс полотняну додому,
Де кохана моя і сини.
І з коханою біля колиски
Я дививсь, як маленьке хлопчисько,
Споглядав, як маленьке хлопчисько,
Зачаровано дивиться сни.

Тільки снів промайнула година,
Вишиванку надів я на сина,
З визирунком надів я на сина
Із червоних і чорних ниток,
І на руки узяв я малечу,
Посадив карапуза на плечі,
Посадив собі сина на плечі,
Хай зростає маленький синок.

І у місто, де кручі дніпрові,
Я пішов показати синові,
З висоти показати синові
Неосяжність моєї землі,
Української мрії безмежжя,
Правий берег і лівобережжя,
Берег правий і лівобережжя,
І минуле, що тане в імлі.

Я бажаю йому жити в світі,
Де щодня розквітатимуть квіти,
Неймовірні зростатимуть квіти
На дитячих льняних сорочках,
Де звучатиме пісня гучніше,
Де від посмішок буде тепліше,
Де від щирості буде тепліше
І де щастя в дитячих очах.

І сказав я маленькому сину:
Де б не жив ти, люби Україну,
Де б не був ти, кохай Україну,
Усім серцем, душею, знанням.
Це єдина моя забаганка -
Якщо любиш, люби до останку!
І нехай ця твоя вишиванка
Стане першим твоїм надбанням.

Євген Рибчинський

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається