Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович вважає радянський період української історії окупацією

Опубліковано в Власна думка

Цього дня, 3 січня 1919 – Українська Національна Рада (ЗУНР) ухвалила постанову про з'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою.

Опубліковано в Цей день в історії

У Вінниці урочисто відкрили меморіальну дошку сотнику армії Української Народної Республіки та соратнику Симона Петлюри – єврею Семену Якерсону.

Опубліковано в Україна

«Кожна фльота світу, особливо фльоти великих держав, має свої власні традиції і звичаї… І без таких традицій, які часом мають вікове походження, не може обійтись жадна фльота, бо вони надають певного напрямку ладові життя на воєнних кораблях, так і певного обарвлення всього, зв’язаного з фльотою тієї чи іншої держави. Ці традиції часом бувають міцнішими від воєнно-морських законів, які в свою чергу часом підтримують їх, або самі виникають із них», так писав у своїй статті «Дещо з воєнно-морських традицій» Святослав Шрамченко.

Опубліковано в Цікаво

«Банди Петлюри» – такою довгі десятиліття панування радянської влади з подачі редакційних пропагандистів, істориків і літераторів представлялася пересічним громадянам СРСР армія Української Народної Республіки.

Опубліковано в Видатні українці
Понеділок, 13 листопада 2017 06:34

День перемоги та поразки. #ЦДАЗУ

У Центральному державному архіві зарубіжної україніки у фонді Петра Зленка зберігається часопис «Союзу українських провінціяльних організацій» в Чехословаччині «Український самостійник», який виходив у Ліберці протягом 1935–1938 рр. Цікавою є постать самого Петра Зленка – колишнього вояка армії УНР, відомого бібліографа, який в еміграції уклав низку бібліографічних видань міжвоєнного періоду, присвячених історії українського війська доби Української революції. Це, зокрема, збірники «Симон Петлюра: Матеріали для бібліографічного покажчика» (1935, 1939), «Українські січові стрільці: Матеріали для бібліографії визвольної боротьби України» (1935–1936), «Зимовий похід: Бібліографія» (1940). У 1945 р. він був заарештований у Празі органами НКВС і вивезений до радянських таборів, де його сліди загубилися.

Опубліковано в Цікаво
Вівторок, 07 листопада 2017 19:15

Армія, народжена у боротьбі

«Землі імперії завершуються там, де завершується її зброя», – писав у XVIII ст. голландський юрист Корнеліус ван Бінкершок. Майже два століття по тому цей вислів відомого голландця згадав один з громадсько-політичних діячів доби Української революції, член Української Центральної Ради Микола Ковальський у своїй статті «22-ге січня», опублікованій у паризькому тижневику «Тризуб». За 10 років після IV універсала Української Центральної Ради, вже перебуваючи в еміграції, М. Ковальский поставив питання: чому, відзначаючи десятиліття проголошення незалежної держави, українці цієї держави не мають, і чому так само не мають збройної сили, яка є необхідною умовою існування кожної держави?

А ще майже сто років по тому, залишивши другу частину питання незмінною, можемо трохи переформулювати першу: чому напередодні 25-ї річниці незалежності Україна опинилася перед загрозою втрати суверенітету?

Опубліковано в Цікаво

До 100-річчя створення армії УНР та Дня захисника України у Київському міському будинку учителя відкривається виставка «Загартовані безсмертям», підготовлена Центральним державним архівом зарубіжної україніки.

Опубліковано в Україна
Продовжуємо чудову серію публікацій, присвячених історичним подіям, які вирували у історичних будівлях. Сьогодні ми станемо свідками 1919 року. Початок історії читайте у попередніх матеріалах. Про будівлю, яка вартує належної пошани, - і не лише… (Частина перша).
 
Опубліковано в Скарбниця спогадів

Будівлі, неначе люди. Вони вимагають уваги, турботи, доброти. А ось старі споруди, немов особи похилого віку. Їм потрібна підвищена дбайливість, піклування, опіка, догляд. Це, безумовно, в повній мірі стосується приміщення Ходорівської загальноосвітньої школи №3 І-ІІІ ступеня. І не тому, що я особисто гриз граніт науки у ній вісім років, адже раніше вона була восьмирічною. Навіть не через те, що в її стінах торували шлях до знань відомі, навіть видатні, якщо хочете, особистості (про це ще піде мова трішки далі).

А те, що ця будівля потребує бальш прискіпливої уваги з боку багатьох інстанцій, ясно, як Божий день. І то не гаючись, адже кожен день, чи навіть година, ведуть до занепаду унікальної з багатьох точок зору споруди. Тим паче, що давно пора виводити її на світ із пелени забуття.

Опубліковано в Скарбниця спогадів
Сторінка 3 із 4