Сьогодні, 15 лютого Християни східного обряду відзначають одне із 12 найголовніших церковних свят року — Стрітення Господнє.

Назва Стрітення у старослов’янській мові означає “зустріч” або ж “радість”. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.

Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса, діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

Історія святкування ж цього дня сягає III і IV століть — саме тоді згадки про Стрітення вперше зустрічаються у творах християнських святих. А офіційно у всій Візантійській імперії цей день було визнано святом у 542 році за правління імператора Юстиніана.

Стрітення символізує не тільки зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.

Опубліковано в Свята та обряди

Щедрівки, як і колядки, сягають своєю історією сивої давнини. Щедрівки у різних регіонах україни викоконуються у різний час: в одних – перед старим Новим роком (перед Святи Василем), в інших (переважно західні регіони) перед Йорданом.

Опубліковано в Творчість

Різдво Українців в Канаді, 1942 рік — кутя, перша зірка, колядки, навіть мушкательки у вікні…
Дивовижна і вельми раритетна кольорова документальна хроніка 1942 року про Різдвяні Свята і побут Українців у Канаді.

Опубліковано в Кіно

8 січня – після Різдва Христового відзначають Собор Пресвятої Богородиці. Православна церква вихваляє Богоматір, яка народила Спасителя.

Опубліковано в Свята та обряди

Щорічно 21 листопада віряни відзначають День Святого Михайла або ж Собор святого архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил.

Опубліковано в Цікаво

14 серпня, в перший день Успенського посту, православні та греко-католики відзначають Медовий Спас, або Маковія. Так у народі називають церковне свято Походження Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього.

Опубліковано в Свята та обряди

День пам'яті пророка Іллі припадає на 2 серпня. Він вважається покровителем дощів і блискавок, а також воїнів.

Опубліковано в Свята та обряди

Українська жінка завжди займала особливе місце у родині. Жага волі та свободи, самостійності, відповідальність за життя близьких, притаманні українській жінці, дозволяли забезпечувати родину допоки чоловік козакував десь, захищаючи Батьківщину у походах, а інколи і ставати самій на захист родини зі зброєю в руках. Таким проявом жіночої "вольниці" був звичай "понеділкування".

Звичай «понеділкування» вперше зафіксований істориками наприкінці 19 століття у Полтавській губернії. Першочерговою особливістю цього звичаю є те, що він стосувався тільки заміжніх жінок і проводився щопонеділка. “Понеділок” не прирівнювався до будь-яких свят або до посту, а відбувався самостійно, тобто щопонеділка.

Другою особливістю звичаю є його обов’язкова усна фіксація під час сватання, що вказує на юридичну сторону та неодмінне дотримання. І третя – це те, що право на «понеділкування» належало до особливої статті передшлюбного договору. Під час «запивання могорича», батьки нареченої повідомляли сватам про придане і обов’язково обговорювали її право на «понеділкування».

Що означає «понеділкувати»? А це означало, що жінка вивільнялася щопонеділка від домашніх робіт і занять. За усталеним звичаєм ніхто, у тому числі, і чоловік не мав права змусити дружину робити домашню роботу. Хоча жінка могла за власним бажанням відмовитися від «понеділкування» в якийсь із понеділків. Сучасною мовою це як вихідний день для жінки. Вдумайтеся, щопонеділка – вихідний, чотири рази на місяць!

Опубліковано в Цікаво

Звичайно, що це - фейк. Адже такого, ясна річ, ні дотеперішня історична хронологія не знала, та й надалі такого, стовідсотково, не передбачається. А ось про творче «загарбання» іспанської столиці цим напрочуд цікавим, добродушним, талановитим народом після недільного проведення «Лемківської ватри» (таку ж назву від 1982 року має найбільший щорічний міжнародний лемківський етнографічний фестиваль, ініційований Об’єднанням лемків, який проводиться в Бескидах у селі Ждиня, Горлицького повіту, Малопольського воєводства в Польщі) можна сміливо стверджувати. Та й не лише лемками, але й загалом українцями, яких напхалося в культурно-освітній центр «Дивосвіт», що в містечку Алькоркон поблизу Мадрида, немало.

Опубліковано в Власна думка

17 квітня, Радониця (Радуниця) — особливий церковний свято, день поминання покійних.  Здійснюється на дев'ятий день після празника Пасхи, а назву отримав на честь всенародної радості у великодні дні. Радоницю в народі також називають Гробки і Батьківський день. У свято віруючі люди відправляються в храм, а потім на кладовище, щоб пом'янути там своїх покійних рідних. Що не можна робити на Радоницю-2018?

Опубліковано в Свята та обряди
Сторінка 1 із 3