Сьогодні свій день народження святкує Ліна Костенко - українська поетеса, прозаїк, громадська діячка.

Опубліковано в Видатні українці

З нагоди 148-ї річниці з Дня народження видатної української поетеси Лесі Українки та початком кампанії з відновлення музею-бібліотеки Лесі Українки в грузинському містечку Сурамі в Посольстві України в Грузії відбулося прийняття.

Опубліковано в Колонка подій

25 лютого 1871 року — в місті Новоград-Волинський на Житомирщині народилася видатна українська письменниця, перекладачка та культурна діячка Лариса Петрівна Косач-Квітка, більш відома під псевдонімом Леся Українка.

Опубліковано в Видатні українці

22 листопада у приміщенні Львівської організації НСПУ відбулась презентація Збірки вибраних поезій Мирослави Данилевської-Милян – «Звіряю душу солов’ю».

Про творчість авторки говорили: Петро Шкраб’юк, письменник, доктор історичних наук, автор передмови до названої книжки, голова ЛО НСПУ Ігор Гургула, письменники Володимир Захожий, Віктор Палинський, Ольга Кіс, Ліліана Косановська, Надія Ковалик, автор цього інтерв’ю, а також виконавиця ілюстрацій Оксана Мазур.

Через кілька днів ми зустрілися з поетесою, медиком – за професією, авторкою вісьмох поетичних збірок, творчість якої була надзвичайно прихильно сприйнята письменницькою аудиторією, передусім – виступ з віршами самої пані Мирослави.

Розмовляємо з Мирославою про її творчість, використовуючи поетичні рядки авторки як запитання в рамках пропонованого вам, шановні читачі, цікавого інтерв’ю.

Опубліковано в Власна думка

З поетесою Галиною Онацькою, яка є активним членом ГО «Західноукраїнське болгарське національно-культурне товариство ім. Сави Шеретова» (Краматорськ), ми познайомились під час проведення Науково-практичного круглого столу з міжнародною участю – «Україна та Болгарія: споріднені слов’янським походженням і спільною історією, взаємини та перспективи», що відбувся 1 березня у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці (директор Іван Сварник).

Після її виступу на цьому Круглому столі, на якому поетеса презентувала четверту в своєму доробку поетичну книжку «Спиніть війну!», ми зустрілися з Галиною для розмови, яку й пропонуємо вашій увазі.

Опубліковано в Власна думка
Середа, 26 липня 2017 05:26

Світ очима Валентини Гуменюк

А представлений він у її віршах, які видрукувані в новій збірці, що побачила світ зовсім нещодавно у Київському видавництві «Український пріоритет». У цей незвичайний світ поетеса і запрошує читача, з радістю бажаючи поділитися своїм світобаченням (світосприйняттям). Неспроста і назва книжечки цю спрямованість окреслює досить виразно – «Мій світ тобі». Презентація цього видання відбулася в неділю, 15 липня, в актовому залі української парохії Благовіщення храму Доброї Вісті, що на Аргуелєсі.

Аудиторія, хоч і не була, в силу різних обставин, широкою, але виявилася напрочуд вдячною, зацікавленою. Уважно слухала виступаючих, а ними стали і Голова асоціації «Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців» Юрій Чопик, і колеги авторки по перу Ірина Опанасенко, яка приїхала на цей творчий захід з Логроньйо – столиці провінції Ріоха, а також Галина Коризма.

Проте головною дійовою особою все ж була сама Валентина, яка виявилася ще й чудовою ведучою. І про себе ненав’язливо розповідала, і вірші свої читала, зумівши створити невимушену, загалом, родинну атмосферу. А в ній місце і її теперішньому чоловікові Рафалові знайшлося, і відеокадрам, і пісням, тексти до яких пише Валя, продемонстрованих з комп’ютера. Їх виконали автори музики з рідного поетесі Тернополя Леся Горлицька (пісня «Будь навік благословенна») та Мар’ян Пуляк («Княгині українські»).

Нагадаємо, що ця збірка не є першою в творчому доробку уродженки міста Ланівці, що на Тернопіллі. Першою була «Я з Богом у душі живу», яку склали два цикли віршів: «Слово і душа» та «Мій майдан». Крім цього її поезії ввійшли до альманаху «Наше Слово», виданого позаторік, і співавторами якого стали чимало поетів-заробітчан. Додайте до цього ще й інші альманахи, журнали, часописи. Про все це ви, шановні читачі, зможете довідатися, придбавши нову роботу Валентини Гуменюк.

 

А щоб ще більше заінтригувати вас, наостанок приведу висловлювання директора видавництва «Український простір», відомого українського письменника Володимира Шовкошитного, наведеного ним у передмові до збірки Валентини: «Читаючи й перечитуючи поезії з нової збірки Валентини Гуменюк «Мій світ тобі», не можу позбутися враження, що вже читав щось подібне саме за незглибимим відчуттям ностальгії, любові до Бога, України, до Коханого Чоловіка – до Самого Життя. І дійсно, 2012-2013 рр. я працював над книгою іншої представниці української діаспори Віри Кривої (США) «Збережи храм», де всі відчуття і авторські рефлексії були представлені так само яскраво і самобутньо…

Поезія В. Гуменюк, про що б вона не писала (а це й філософська, й пейзажна, й громадянська, й духовна, й інтимна лірика, й пісенні тексти) – це в чистому вигляді поезія Любові, і в цьому її найвища цінність. Адже така поезія обеззброює, змушує замислитися над речами сутнісними, непересічними, такій поезії віриш беззастережно…»

Іспанські новини від МИРСЬКОЇ Калини

Опубліковано в Літературна сторінка

Ліні Костенко виповнюється 87 років. Легендарна поетеса, прозаїк і громадська діячка Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 року.

Ліна Костенко народилася на Київщині, в невеличкому місті Ржищів у родині вчителів. За першою освітою вона педагог. Другу вищу здобувала у Московському літературному інституті.

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. У 1963 році зняли з друку книжку віршів "Зоряний інтеґрал", а книжку "Княжа гора" зняли з верстки. У 1968 році написала листи на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті "Літературна Україна". Після цього ім’я Ліни Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося.

Її життя складалося так, що їй доводилося не раз показувати свою незламність, незалежність і відданість правді. 19 березня видатній поетесі Ліні Костенко виповниться 87 років. 

У 1987 році Костенко видала роман у віршах "Маруся Чурай", за який була удостоєна Шевченківської премії. У 2010-му, після фактично двадцятирічної перерви, письменниця презентувала своїм читачам і шанувальникам прозову книжку "Записки українського самашедшего".

Ліна Костенко – жива легенда. Вона є автором понад 15-ти поетичних збірок («Вітрила», «Мандрівки серця», «Над берегами вічної ріки», «Сад нетанучих скульптур», «Річка Геракліта»), роману «Записки українського самашедшого». За історичний роман у віршах «Маруся Чурай» була удостоєна Державної премії ім. Т.Г. Шевченка. А її твори вивчають у школах та університетах. Попри таку популярність, поетеса не любить надмірної уваги до себе. Вона навіть відмовилася від звання Героя України — «політичної біжутерії не ношу». Каже, що просто робить свою справу, адже поклик письменника – писати.

Ліна Костенко – беззаперечний моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне «ні» підлості, брехні, зрадництву. Її поезія- це позиція, вчинок. Костенко підписувала в 1965 році лист-протест проти арештів української інтелігенції. У 1966 році під час львівського судилища над братами Горинями кинула їм квіти. Згодом написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна» й робила безліч інших учинків, які засвідчували її активну громадянську позицію. Після цього вона майже десять років писала «в шухляду», розплачуючись за власну принциповість. Тодішня влада, зрозумівши, що її «не приручити», позбавила права друкувати власні твори, що для поета – майже смерть. Але вона вистояла.

Мовчання Ліни Василівни є надзвичайно промовистим. У час, коли простір, ефір неймовірно засмічений балаканиною, вона воліє мовчати. Жодні спокуси викликати в неї відповідну реакцію з приводу чогось, чи когось – даремні. І це горде мовчання теж є позицією.

Як відомо, в 2005 році Ліна Костенко відмовилася від звання Героя України.

 

Опубліковано в Видатні українці