З нагоди відзначення 70-тих роковин депортації українців у Казахстан 13-14 жовтня Пасторально-міграційний відділ УГКЦ у співпраці з Посольством України в Казахстані проведе у Караганді Форум мігрантів на тему: «Духовна та культурна ідентичність українців Східної Європи та Азії. Вчора. Сьогодні. Завтра».

Про це повідомляє Пасторально-міграційний відділ УГКЦ.

Форум покликаний консолідувати громадське життя українців в країнах Східної Європи та Азії і сприяти оживленню життя Церкви та громадських організацій.

У рамках Форуму відбудеться дві сесії: “Духовний вимір українців у площині пост-радянського простору” і “Громадське життя українців та виховання майбутнього покоління”.

13 жовтня у Караганді відбудеться Міжнародна науково-практична конференція на тему: «Депортація народів в епоху тоталітаризму: історичні уроки». Крім того, відбудеться презентація книг, документів та спогадів про депортацію українців до Казахстану. 

Також у рамках Форуму у Караганді відбудеться відкриття та освячення пам’ятника депортованим українцям, відкриття виставки, присвяченій депортації, та концерт-реквієм.
Учасники Форуму відвідають і селище Спаськ, де розташований Меморіал жертвам Карлагу, щоби вшанувати пам'ять жертв масової депортації українців до Казахстану.

Опубліковано в Колонка подій

Форум українців Казахстану відбудеться в Караганді 11-14 жовтня, повідомив тимчасовий повірений України в Казахстані Володимир Джиджора.

"У Караганді з 11 по 14 жовтня відбудеться форум українців Казахстану. Його організовує УГКЦ (Українська греко-католицька церква - ІФ) разом із посольством. Це форум українців Казахстану, але також це на згадку про 70-ті роковини депортації українців до Казахстану", - сказав він журналістам у понеділок в Астані.

В.Джиджора зазначив, що на форум запрошено українських і казахстанських науковців, які досліджують тематику депортації та репресій.

Читайте також:  Українці в Казахстані: історії депортації українців до Казахстану

у ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. спостерігається розширення сфери впливу Російської імперії, її поступове просування вглиб Казахських степів – по долинах річок: Урал, Тобол, Ілек, Єсіль (Ішим), Іртиш.

Саме ці території були використані за указом Катерини ІІ для заслання сюди учасників народно-визвольного повстання 1768 року, відомого в історії як «коліївщина» (від слова «коли», які були основною зброєю повстанців).

Сюди ж була вислана й частина запорізьких козаків після зруйнування Запорізької Січі в 1775 р.

Ці перші масові переселення, що відносяться до другої половини ХVІІІ століття, мали насильницький – депортаційний – характер...

"Ми з ними працюємо. Цього року, найімовірніше разом із видавництвом "Дуліби", видамо українською мовою дві книжки, вже написані казахською - про Кенгірське повстання 1954 року, підняте воїнами УПА, як вони понад 40 днів захищали себе, захищали Україну та українців на території Казахстану, а також книжку про Степлаг", - сказав він.

Тимчасовий повірений України в Казахстані додав, що планується також встановити пам'ятний хрест на території однієї з п'яти наявних у Казахстані українських церков.

"Заплановано спорудження пам'ятного хреста з розірваним рушником. Це робитиметься спільними зусиллями українців із Казахстану та з України. Хрест виготовляється в Казахстані, рушник - в Україні, тут вони будуть разом зібрані й встановлені на території української церкви в Караганді", - зазначив В.Джиджора.

За його даними, на території Казахстану нині проживає понад мільйон етнічних українців.


"Тих, у кого в документах написано, що він етнічний українець - більше ніж 300 тисяч. Тих, у яких не написано, але вони є етнічними українцями - близько 800 тисяч на території Казахстану. Дякувати Богу, що вони є, що вони пам'ятають про своє походження. Наше завдання, посольства України - підтримувати їх, співпрацювати", - сказав дипломат.

Він додав, що посольство активно бере участь у житті української громади в Казахстані.

"У нас є державна програма з підтримки зв'язків з українцями за кордоном, за якою держбюджет виділяє фінансування, і воно щороку збільшується. Ми тут у посольстві вважаємо, що ці гроші мають йти не просто на те, щоб провести круглий стіл, посидіти... Ці гроші мають йти на популяризацію України, створення в усіх областях, де є українські об'єднання, класів української мови та історії. Без знання мови та історії ідентифікувати себе українцям дуже складно", - підсумував В.Джиджола.

Опубліковано в Українці в світі