Венеційська комісія дійшла висновку, що роль державної мови не може піддаватись сумнівам та повністю відповідає всім міжнародно-правовим інструментам міжнародних та регіональних організацій.

Опубліковано в Світ

Громадські організації українців в Молдові висловлюють підтримку діяльності української влади і Світового Конгресу Українців щодо поширення й захисту української мови.

Опубліковано в Освіта

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін відвідав школи на Закарпатті.

Опубліковано в Колонка подій

У неділю, 6 листопада, в Мадриді презентовано другий випуск українського альманаху «Наше слово», створеного як місцевими авторами, так і нашими земляками з України, інших куточків, куди вони розбіглися в пошуках хліба насущного

Опубліковано в Українці в світі

З нагоди Дня української писемності та мови, який відзначають 9 листопада, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» у партнерстві з товариством «Українсько-Грецька Думка» розпочинають флешмоб «Фото з улюбленим словом українською».

Опубліковано в Колонка подій

Вперше серед європейських країн на всіх екскурсійних автобусах City Circle у Берліні встановлено аудіо-гіди українською мовою.

Опубліковано в Світ

17 жовтня 1937 р. став днем, навічно вписаним в українську історію Закарпаття. Саме тоді в Ужгороді відбувся величний Всепросвітянський з’їзд на підтримку рідної мови і культури. Ця неординарна подія, широкомасштабна народна акція яскраво засвідчила вікові прагнення закарпатців до волі, до культурної і політичної єдності з українцями інших українських земель, стала іспитом на їхню національну зрілість. Великий просвітянський здвиг за своєю масовістю, імпозантністю (15 тисяч учасників з понад 300 сіл і міст Закарпаття, 12 духових оркестрів, 25 греко-католицьких священиків та кілька десятків отців Василіян на чолі походу, 190 таблиць з написами сіл, 128 синьо-жовтих прапорів і кілька тисяч малих синьо-жовтих прапорців) та значущістю щодо утвердження і поширення у краї української національної ідеї, за винятком кількох місяців творення у 1938–1939 рр. Карпатської України та велелюдних народних віче 1989–1991 рр., коли розхитувалися підвалини тоталітарної большевицької імперії і виборювалась незалежність України, аналогів в історії Закарпаття немає.

Опубліковано в Цей день в історії

Заради чого ми воюємо за мову?!

Опубліковано в Власна думка

Міністерство освіти і науки в партнерстві з ГО «Освіторія» та Міжнародним фондом «Відродження» розшукує вчителів-практиків з усієї України, які хочуть стати тренерами для педагогів, які візьмуть перший клас Нової української школи у 2018 році. Підготовка тренерів відбуватиметься на базі Новопечерської школи у Києві. Кандидати в тренери відбиратимуться за конкурсом і зможуть пройти безкоштовне навчання.

Опубліковано в Школа

Українські школи здебільшого працюють при церквах.

Про це в інтерв’ю Gazeta.ua повідомив голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний.

"Майже в кожній країні є недільні українські школи. Здебільшого — при церквах. Там вивчають мову й літературу, історію. Інший варіант — дистанційне навчання по скайпу через систему міжнародної української школи. Діти засвоюють програму, що діє на нашій території. Одночасно навчаються в класичній школі країни, де живуть. У результаті отримують два атестати — український та європейський. Це зручно для трудових мігрантів", - сказав він.

Крім того Ратушний відзначив, що найбільше можливостей для вивчення української мови за кордоном - у Польщі та Румунії. В них є по кілька україномовних шкіл — початкових і середніх. У цих країнах громади давно відстоюють право української нац­меншини здобувати освіту рідною мовою, тому й отримують фінансування з місцевих бюджетів.

"У Румунії на це (навчання українською мовою - ред.) виділяють майже мільйон євро на рік. Ці гроші витрачають на національні школи, утримання апарату Спілки українців, фестивалі українських колядок у Сігеті чи свято борщу", - уточнив голова УВКР.

Також за його словами, повноцінні українські школи діють ще у Словаччині та Молдові.

"У Словаччині останнім часом ситуація змінилася не на нашу користь. Багато українців живуть поблизу міста Пряшів. Там же мешкає і русинська меншина. Тому деякі українські класи стають русинськими", - додав він.

Як відзначив Ратушний, держава, звідки походить діаспора, повинна фінансово підтримувати освітні заклади.

"Якщо нацменшині потрібна школа, європейська країна може її створити й частково фінансувати. Але утримання такої обходиться на ­25-30 від­сотків дорожче за звичайну. Тому держава, звідки походить діаспора, повинна допомагати підтримувати освітній заклад - хоча б розробляти й видавати посібники. Наприклад, у Румунії українські програми створені ще за часів Ніколає Чауше­ску (президент Румунії в 1974-1989 роках) і вкрай потребують оновлення", - говорить він.

Голова УВКР підкреслив, що української державної програми з підтримки діаспори не існує.

"Я бачив корейські школи в Казахстані. Туди з Кореї завозять усе необхідне, навіть ручки. Угорщина на кожного школяра своєї діаспори виділяє сотні євро, на вчителя — тисячі. Вони усвідомлюють, що вкладати в освіту власної діаспори — означає загальмувати процес асиміляції емігрантів з іншими народами. В Україні це теж розуміють, але грошей на діаспору майже не виділяють. У нас немає державної програми роботи з українцями за кордоном. Підтримка є лише на аматорському рівні. Це призвело до втрат українських шкіл у Грузії, Казахстані, Білорусі, Латвії", - зауважив він.

Опубліковано в Школа
Сторінка 7 із 11

Стрічка новин

FB