07 червня – День пам’яті Маркіяна Шашкевича. 7 фактів з життя Будителя

П'ятниця, 07 червня 2019 08:55 Автор  Євгеній Захарчук
Оцініть матеріал!
(3 голосів)
о. Маркіян Шашкевич (1811-1843). о. Маркіян Шашкевич (1811-1843). Джерело Вікіпедія

07 червня минає 176 років з дня відходу у засвіти Маркіяна Шашкевича (ур. с. Підлисся, Галичина, 06.11.1811-07.06.1843, похований у Львові, Личаківське кладовище), західноукраїнського пророка, духовного просвітителя, священника, мислителя, натхненника національного пробудження Галичини.

Пропонуємо пригадати (можливо комусь і ознайомитись) 7 фактів з життя галицького Будителя.

Факт перший. Народився Маркіян 7 листопада 1811 року у с. Підлисся (Золочівщина) в домі свого діда о. Авдиковського. Батько Маркіяна, о. Семен Шашкевич (ур. 1785-30.01.1833), був парохом у с. Княже (Золочівський район). Саме в цих селах поблизу Західного Бугу Маркіян й сприйняв усю духовність та велич українства. Навчався Маркіян у Білому камені, Золочеві, Бережанській гімназії, у 1837 році закінчив Львівську духовну семінарію, був вільним слухачем Львівського університету.

 

 

Родинна садиба Шашкевичів у с. Підлисся (Музей-заповідник Маркіяна Шашкевича)

Родинна садиба Шашкевичів у с. Підлисся (Музей-заповідник Маркіяна Шашкевича)

Факт другий. На початку XIX ст. в Галичині панував абсолютизм Австро-Угорської імперії. Все було чітко регламентовано, питання мови українців загнано у невідомість. І ось юний семінарист вирішує змінити цю ситуацію. Він очолює групу собі подібних за настроями, почуваннями і вони створюють галицьке літературне угруповання «Руська трійця» (учасники – Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький), яке орієнтувалося на українськість. Неоціненна заслуга Шашкевича й «Руської трійці» в тому, що народна мова з-під селянської стріхи утвердилася як літературна.

maxresdefault11

Третій. Перша книга українською мовою на західноукраїнських землях - альманах «Русалка Дністровая», видана у 1837 році у м. Буда (з 1873 Будапешт) силами членів гуртка «Руська трійця». Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних та світських властей. Із 1000 надрукованих примірників «Русалки Дністрової» тільки 100 потрапили до Львова.

В альманасі підкреслена краса української народної мови та народної словесності, поданий список найважливіших наддніпрянських літературних та фольклорних видань того часу. Передмова подана без підпису, проте приписується Маркіяну Шашкевичу. Орфографія «Русалки Дністрової» стала основою для сучасної української абетки.

 

 

Обкладинка «Русалки Дністрової»

Обкладинка «Русалки Дністрової»

Четвертий. Ще під час навчання Маркіян Шашкевич з семінаристами отримують підтримку товаришів, котрі долучилися до товариства, та наважуються на прямий опір позиції керівництва, що не сприяло розвитку українства. На свято Покрови 1836 року деякі семінаристи отримали право (у т.ч. і М. Шашкевич) виголосити святкову проповідь в храмах Львова. Тексти проповіді польською мовою були попередньо затверджені ректором семінарії Телеховським. Яким ж було здивування присутніх та розчарування ректора, коли піднявшись на амвон собору святого Юра, молодий Шашкевич раптом проголосив проповідь українською (вперше!, бо ж традиційно використовувалась польська, німецька) мовою.

shashkevych31

Амвон Собору святого Юра у Львові, з якого 14.10.1836

виступив Маркіян Шашкевич українською мовою. Джерело http://photo-lviv.in.ua/

Факт п’ятий. Шашкевич був повернутий із забуття через 50 років після смерті. «… В дні 1 падолиста 1893 року святкував наш нарід пам’ятний день перенесення тлінних останків Маркіяна Шашкевича з Новосілок на Личаківське кладовище у Львові. Такої поважної і глибоко одушевляючої маніфестації народної - я не бачив у моїм життю… Отсе був тріюмфальний в’їзд Маркіяна до столиці Галицької землі, як побідника темряви і витязя про­будження рідного народу, якого супровожали вже тисячі пропо­відників ідеї живого народу…». Так згадував у своїх споминах процесію перепоховання Шашкевича один з основних її організаторів Кость Левицький (1859-1941), майбутній прем’єр ЗУНР. Це була чи не перша грандіозна акція українців у Львові, яка перетворилася на справжнє національне віче, у якому взяли участь понад 10 тисяч людей.

shashkevych101

Похоронна процесія з тілом М. Шашкевича на шляху від Новосілок (попереднє місце поховання)

до залізничної станції й далі до Львова. Джерело http://photo-lviv.in.ua/

Шостий. Родина М. Шашкевича. «… Дорога любочко моя! Юлюнцю моя!... Хотів би тобі багато розповісти, але чи зумію те написати, сумніваюсь, бо це є слова, власне, дрібниця для інших, котрі тільки у великій кількості можуть приходити на думку у плавній, щирій, відвертій, веселій розмові розлученого подружжя. ... Кохай мене, як я тебе кохаю, і буду я щасливий, і ти будеш щаслива, бо я тим самим щасливий, що тебе кохаю. Твій Маркіян…».

Тільки так спілкувався безпосередньо і в листах Маркіян зі своєю дружиною Юлією Крушинською (1815-1896). Юлія Крушинська була не тільки зразковою дружиною, люблячою матір'ю, а й відданою товаришкою в служінні Маркіяна Шашкевича.
Юлія пережила Маркіяна. Одна, і «лише полин стелила доля їй під ноги». Вдруге заміж так і не вийшла. Вона ще побачила те величаве перенесення праху Маркіяна Шашкевича із Новосілок до Львова. Як писала тоді газета «Діло», «…за прахом Маркіяна Шашкевича ішла його дружина Юлія у товаристві дам, які вели її під руки… Вона пережила й смерть старшого сина (Володимира – авт.), якому себе присвятила…».

shashkevych211

Юлія Крушинська (дружина М. Шашкевича) у похилому віці

szaszkewicz wolodymyr

Володимир Шашкевич (1839-1885, син Маркіяна Шашкевича),

письменник, освітньо-культурний діяч

Факт сьомий. Спадщина Маркіяна. Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» з'явився 1835 року. Шашкевич, в душі романтик й вихований сміливцем, писав інтимно-ліричні поезії («До милої», «Туга за милою», «Думка»), вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також і на історичні теми («Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий»), ін.

У 1842 році Маркіян Шашкевич вперше здійснив переклад Євангеліє св. Івана сучасною українською мовою. Надзвичайної поетичної майстерності та пророчої (візіонерської) сили є його «Псалми Русланові». Шашкевич також здійснив переклади творів з низки слов’янських мов, тим самим інтегруючи українську культуру в слов’янський світ. Загалом спадщина в кількісному відношенні невелика, але (якісно) високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками.

Маркіян Шашкевич однозначно долучений до кращих представників української еліти. Будитель відіграв значиму роль в суспільних процесах Галичини того періоду (доба австрійської імперії), гідно представив українство в європейському форматі того часу.

За матеріалами

Інституту Маркіяна Шашкевича

(зреферував Євгеній Захарчук)

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається