На Черкащині розкопали ящик зі старовинними книгами. Одна з них датується 1646 роком. Колись належали православним християнам-старообрядцям. Усі є передруками більш старих видань.

Опубліковано в Цікаво

У Києво-Могилянській академії під час реставрації Староакадемічного корпусу знайшли любовну записку 18-19 століть.

Опубліковано в Цікаво

У графстві Кередігіон в Британії після урагану оголилися залишки доісторичного лісу, які були приховані під піском і водою протягом 4 з половиною тисяч років.

Опубліковано в Цікаво

У церкві села Липне Ківерцівського району на Волині під куполом знайшли український прапор та тризуб.

Опубліковано в Цікаво

Жінка, яка прогулювалася поблизу Національного парку Бейт Шеан у Ізраїлі, що включає в себе археологічний парк древнього міста Скифополіс, випадково помітила, що із землі стирчать незвичні камені. Завдяки її спостережливості вдалося виявити два погруддя натуральної величини пізньоримського або ранньовізантійського періоду.

Опубліковано в Цікаво

Національний центр Олександра Довженка (Довженко-Центр) викупив у Японії й повернув в Україну незвичайний фільм. В японському кіноархіві було віднайдено повнометражний науковий фільм «Людина і Мавпа» (реж. Андрій Вінницький, 1930), що донедавна вважався втраченим.

Опубліковано в Кіно

Єгипетські археологи виявили вісім мумій, барвисті дерев’яні саркофаги і більше тисячі поховальних статуй в 3500-річної гробниці

Про це повідомляє Associated Press.

Гробницю виявили у міста Луксор в некрополі Драа Абул Нагаа поблизу знаменитої Долини Царів. Вона належала дворянину, який працював міським суддею, який помер по поки невідомої причини. Його звали Азерхатом.

Глава археологічної місії Мустафа аль-Вазирі сказав: «Є 10 саркофагів і вісім мумій. Розкопки тривають».

У гробниці є відкритий двір, який веде до двох зал. В одному з них чотири стародавніх саркофага, а в іншому – кімната, в якій розміщується ще шість.

За словами міністра у справах старожитностей Халеда аль-Енан, всередині було приховано дуже багато дивовижних знахідок.

«Ми знайшли велику кількість Ушебті (маленькі різьблені фігурки), більше тисячі. Це важливе відкриття», – додав він.

Статуетки Ушебті часто поміщалися з померлим в древніх єгипетських гробницях, щоб допомогти в загробному житті.

Що до саркофагів, то вони були покриті мудрими малюнками в червоному, синьому, чорному, зеленому і жовтому кольорах, а також зображені різьблені обличчя покійних. Саркофаги здебільшого добре збереглися, хоча деякі з них з роками все ж кілька зруйнувалися.

Археологи також оглянули мумію, загорнуту в полотно, яка перебувала всередині одного із саркофагів.

І крім того, в гробниці вчені знайшли різні горщики – білі, помаранчеві, зелені. При цьому друга кімната ще не повністю розкопана.

Опубліковано в Світ

Таємниці історії Вінничини. Під час ремонту магістрального газопроводу знайшли чотири стародавні поселення. Археологи кажуть, що вони часів Черняхівської культури та бронзового часу. Знайденим прикрасам, залишкам одягу та посуду щонайменше дві тисячі років.

Науковці на Вінниччині досліджують Могильник, що датується III-IV ст. н. е.. Його виявили поруч із поселенням черняхівської культури біля села Попівка Липовецького району. За короткий проміжок часу археологи дослідили 18 інгумаційних поховань.



Черняхівська культура — археологічна культура, що була поширена на території України в ІІІ-ІV ст. н. е. Свою назву вона отримала від села Черняхів (Київської області), де у 1900 році В. Хвойка дослідив одне з перших поховальних полів цієї культури. Черняхівські поселення мали відкритий характер – не містили жодних оборонних споруд. Населення займалось землеробством і скотарство, а також різними видами ремесел - гончарством, залізообробкою, виготовленням скла. Були розвинені ювелірна галузь та бронзоливарство.

«Представники цієї культури хоронили померлих звично для нас, викопуючи могили у землі. У процесі роботи ми вже виявили 18 індивідуальних поховань. Абсолютна їх більшість орієнтовані головою на захід і лише одне має північну орієнтацію. Власне це поховання належить до знатних прошарків населення, адже окрім відмінного тілопокладення цю могилу також відрізняє супровідний інвентар. Поруч з ним виявили керамічний посуд, елементи прикрас та одягу, що свідчить про те, що особа при житті була досить заможною», - пояснює керівник експедиції, заступник директора Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, кандидат історичних наук Тарас Милян.

Дослідження на пам’ятці археології Попівка-1 відбуваються в рамках рятівних археологічних досліджень у зоні капітального ремонту магістрального газопроводу «Уренгой–Помари–Ужгород». Разом з поселенням Попівка-1, в рамках проекту, археологи досліджують ще три пам’ятки археології: поселення черняхівської культури - Попівка-2 та два поселення бронзового часу біля сіл Тягун і Троща (Іллінецький район Вінницької області).

За словами науковців, оскільки під час реалізації проекту частина пам’яток може бути зруйнована, до початку будівельних робіт необхідно виконати превентивні пам'яткоохоронні роботи – розкопки. Для археологів це єдина можливість їх дослідити.

Рятівні розкопки проводять археологи Подільської археологічної експедиції НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України на замовлення Філії ПАТ «Укртрансгаз» – «Дирекція з будівництва та реконструкції газотранспортної системи».

Дослідження на пам’ятках розпочалися у лютому і триватимуть до середини квітня. До роботи залучено кілька десятків археологів зі Львова, Тернополя, Києва, Полтави, Чернігова та Харкова.

Джерело: Прес-служба НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України
Опубліковано в Цікаво