Українці США та Канади платять великі гроші, щоб приїхати в Україну вивчати українських народних танців

Вівторок, 18 червня 2019 08:36 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

У діаспорі українські народні танці дуже популярні, подеколи навіть більше за бандуру, і чи не в кожному містечку, де живуть вихідці з України, є танцювальна студія. Допомагає почуватися українцем, навіть якщо від історичної батьківщини тебе відділив океан і кілька поколінь.

Про це повідомляє на своїх сторінках Радіо Свобода з посиланням на Голос Америки.

Кожен українець мусить танцювати – у цьому переконані багато українців американської діаспори. Щоб опанувати польку і гопак, вони беруть позички в банку і приїздять вчитися в Україну.

Американські танцюристи – любителі і професіонали – 10 місяців живуть у різних регіонах України, навчаються народних танців у різних хореографічних колективах. Слідом за танцюристами кореспондент «Голосу Америки» поїхала до Полтави.

Читайте також: Гопак 1953 рік . Унікальні кадри. Деякі з цих рухів вже не танцюють.

Релеве, пор–де–бра і пті–батмани. Артисти балету Полтавської обласної філармонії розігріваються перед репетицією. Скоро виступ: до щорічного фестивалю «Полтавська галушка» готують нову програму українських фольклорних танців.

 

 

Кожен українець мусить танцювати – у цьому переконані багато українців американської діаспори. Щоб опанувати польку і гопак, вони беруть позички в банку і приїздять вчитися в Україну.

Американські танцюристи – любителі і професіонали – 10 місяців живуть у різних регіонах України, навчаються народних танців у різних хореографічних колективах. Слідом за танцюристами кореспондент «Голосу Америки» поїхала до Полтави.

Релеве, пор–де–бра і пті–батмани. Артисти балету Полтавської обласної філармонії розігріваються перед репетицією. Скоро виступ: до щорічного фестивалю «Полтавська галушка» готують нову програму українських фольклорних танців.

«Танець робить мене як українця ближчим до своєї культури, нашої спадщини. Україна завжди була величезною частиною мого життя. Але і танець близький моєму серцю. І я не можу жити без одного і другого», – розповідає Джонатан.

Їхня програма вивчення українського танцю розрахована на 10 місяців. Вони вже побували на Волині, Буковині, у Києві і Львові. І ось тепер – центральна Україна, Полтава. Танцюють разом із професійними колективами, у кожному регіоні опановують місцеву мову танцю.

Довідались, що волинська полька зовсім не така, як буковинська, а та геть інакша, ніж полтавська. Кроки різні, і музика, і енергія. Відрізняється і танцювальна техніка в діаспорі і в Україні. Узяти хоча б бойовий гопак із шаблями.

Тімоті – професійний танцюрист з Канади, каже, звик робити великий замах зверху і від себе, а тут у Полтаві практикують менший і знизу.

Навіть назви трюків інші. Те, що по-українськи – кільце, по-англійськи зветься «бек-брейкер», тобто зламай-спину. А те, що для українців «підсічка», американці називають «кофі-ґрайндер» – кавомолка.

«Я як інструктор з танців хотів знати ще більше про українські танці, українську культуру, українську мову, українські традиції. Хоч я й вивчав усе це в університеті. Отож, коли випала нагода приїхати в Україну і 10 місяців усе це вивчати, я сказав собі: життя одне, повернуся туди, звідки походять мої предки, вивчу українські танці, вивчу українську культуру і привезу усю цю інформацію до себе додому в Канаду», – каже танцюрист з Канади Тімоті Джедок.

Провівши майже рік в Україні, хлопці кажуть – полюбили тут усе. За винятком російськомовних офіціантів. Бо важко замовляти їжу, коли не розумієш російської.

Хлопці розповідають – у діаспорі українські народні танці дуже популярні, подеколи навіть більше за бандуру, і чи не в кожному містечку, де живуть вихідці з України, є танцювальна студія. Допомагає почуватися українцем, навіть якщо від історичної батьківщини тебе відділив океан і кілька поколінь.

«Кожен українець має танець у своєму серці. Можна танцювати польку на весіллі, чи волинську польку з Волинським народним хором. Залежить, що кого робить щасливим. Але кожен українець мусить танцювати; це я знаю точно», – каже Тімоті Джедок.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається