Львів і Львівщина готуються до історичної події – ювілейної дати Світового Конґресу Українців, найавторитетнішої української організації світу. Заплановано серію заходів 27–29 серпня 2017 року, координатором яких виступає Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», - інформує сайт Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою.

Анна Кісіль, голова Ради з питань культури Світового Конґресу Українців, член Світової комісії з відзначення 50-ліття заснування СКУ, була з візитом у Львові.

20 червня, під час своїх відвідин, Анна Кісіль взяла участь у засіданні Організаційного комітету з проведення заходів, яке відбулося в Національному університеті «Львівська політехніка» під головуванням Олега Синютки, голови Львівської державної адміністрації, та за участю членів Оргкомітету, зокрема Мирослави Туркало, в.о. начальника департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА, Юрія Бобала, ректора Львівської політехніки, Василя Вовкуна, директора Львівського національного академічного театру опери та балету, та інших видатних особистостей Львова.

На засіданні було детально обговорено організацію проведення «Днів української діаспори у Львові», уточнено все до найменших деталей.

У ході візиту Анна Кісіль мала низку зустрічей. 20, 23 червня та 6 липня відбулися зустрічі у МІОКу, на яких узгоджували питання з організації Європейської конференції СКУ, Гала-вечора у Львівській політехніці та мандрівної виставки «СКУ: вчора, сьогодні, завтра».

Цікавим було спілкування Анни Кісіль з ректором Національного університету «Львівська політехніка» Юрієм Бобалом (6 липня), який засвідчив свою готовність і надалі розвивати традицію співпраці Університету з СКУ, що налічує вже десятиліття і сотні заходів, присвячених Світовому Конґресу Українців та його складовим організаціям.

Анна Кісіль була учасницею кількох телеефірів, зокрема взяла участь у телепрограмі «Вечір у Львові» (ТРК Львів) та «Українці в світі» (Перший Західний).

Анна Кісіль – достойний представник Світового Конґресу Українців, віддана українській справі людина, яку добре знають і цінують у різних середовищах України й Канади. А для МІОКу Анна – не лише великий приятель і порадник. Це доброчинець, який прекрасно розуміє потреби українських громад і тих, хто для них працює.

 

 

Джерело: 
Опубліковано в Україна

Приїхав як турист, але за кілька тижнів вирішив залишитися. Львів — моє найулюбленіше місце в світі. Тут є багато відмінностей з іспанською культурою і водночас вони подібні. Україна — справжня європейська країна. Щоправда, є багато речей із Радянського Союзу. Наприклад, ринки. Вони нагадують дитинство, коли у 1980-ті Іспанія була бідною країною. Зараз ці торгові лавки замінили супермаркети. Життя тут складніше, ніж в Іспанії, — розповідає Хуан Мора, інформує Gazeta.ua.

До переїзду в Україну тут нікого не знав. Знайомився з місцевими в інтернеті, на вулиці або у кафе.

Працюю в інтернеті, тому не прив'язаний до конкретної країни чи якогось міста. Займаюсь фотографією і дизай­ном. Знімаю для канадського фотостоку.

З початком війни, як фотограф допомагаю у Центральному військовому госпі­талі. Фотографую солдат для проектів Волонтерської сотні і продаю ці знімки, щоб мати, як їм допомагати.

Двічі був на Донбасі. Вперше — влітку торік, удруге — кілька тижнів тому. Плануємо наступну поїздку. Веземо їжу, одяг. Співпрацюю з іспанською діаспорою. Українці там багато допомагають.

Ціни в Україні на оренду житла, без комунальних послуг, нижчі, ніж в Іспанії. Їжа, одяг — дорожчі. Якщо тобі пощастить, то в Україні отримаєш 5–6 тисяч гривень заробітку, середня зарплата в Іспанії коливається від 700 до 1000 євро — 20–29 тисяч гривень.

Вивчення української мови — це моя велика драма. Проблема в тому, що працюю англійською та іспанською, не дивлюся телевізор. Маю серйозні проблеми з граматикою — якби складав речення, мене ніхто б не розумів, будую їх за прикладом іспанської. А ще у нас різняться алфавіти, і я дуже лінивий учень. Тому соромлюсь розмовляти. Львів'яни мене вводять в оману: я вивчаю слово, точно знаю, що воно українське, використовую його деінде й ніхто мене не розуміє, бо воно польське. Наприклад, я думав, що "байк" — це "ровер".

В Україні одружився з львів'янкою, але ми розлучилися. Від шлюбу маю сина Лук'яна.

Джерело: gazeta.ua

Опубліковано в Власна думка

Світовий Конґрес Українців (СКУ) разом зі своїм партнером, Міжнародним інститутом освіти, культури та зв'язків з діаспорою (МІОК) Національного університету “Львівська політехніка”, з приємністю інформує про програму Днів української діаспори 27-29 серпня 2017 р. у Львові, Україна, з нагоди 50-ліття СКУ.

У підготовці до прийняття української діаспори у Львівській області було створено Організаційний комітет на чолі з Головою Львівської обласної державної адміністрації Олегом Синюткою, до якого також увійшли ключові особи з мерії та області, зокрема Андрій Садовий (міський Голова), Юрій Бобало (Ректор Львівської політехніки), Василь Вовкун (Директор Львівської опери), о. Богдан Прах (Ректор Українського Католицького Університету) та представники МІОК.

ПЛАН ЗАХОДІВ

     27 серпня 2017 р.

17.00 Офіційне відкриття Днів української діаспори у Львові на площі біля пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому.

18.00 Божественна літургія в Архикатедральному Соборі св. Юра.

20.00 Гала-вечір у Національному університеті “Львівська політехніка”. Відкриття виставки, присвяченої 50-річчю Світового Конґресу Українців.

     28 серпня 2017 р.

8.30 – 17.00 Міжнародна конференція “СКУ в 50 років і далі: Європейський контекст” у Національному університеті “Львівська політехніка”.

17.10 – 18.00 Презентація видання Перемиських Архиєпархіяльних Відомостей про "Українсько-польське примирення в документах ієрархії та священства”

19:30 Прийняття для закордонних делегацій.

     29 серпня 2017 р.

10.00 Урочиста акція “Шана героям” у Державному історико-культурному музеї-заповіднику “Личаківський цвинтар”.

12.30 Акція “Українці разом - майбутнє за нами” у “Саду Світового Українства”.

13:30 Покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку.

16.30 Відкриття виставки творів митців діаспори із колекції Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького.

18.00 Урочиста академія з нагоди 50-ліття СКУ “Ремінісценції UA” уЛьвівському національному академічному театрі опери та балету ім. С. Крушельницької.

Крім цього, MIOK підготував ряд проектів для відзначення 50-ліття СКУ, зокрема пересувну виставку про СКУ, відеоролики про СКУ, продюсерами яких є студенти факультету журналістики “Львівської політехніки”, та випуск цитат про значення та діяльність СКУ, які з’являються щодня на сторінках фейсбуків МІОК та СКУ.

“Світовий Конґрес Українців запрошує українців діаспори і України до Львова для відзначення того, що об’єднує нас, оскільки ми разом рішуче рухаємось до кращого майбутнього,” - заявила Голова Комісії СКУ з відзначення 50-ліття заснування СКУ Ірина Мицак.

“Дні української діаспори – це символ нашої непохитної єдності, яку не здолати кордонами, відстанями і обставинами. Жорстока агресія Російської Федерації зробила нас сильнішими в боротьбі за незалежність, територіальну цілісність і за наш європейський цивілізаційний вибір. Відзначення 50-ліття СКУ – це шана і вдячність за пройдений шлях і запевнення у подальшій спільній праці для України,” - зазначила Директор МІОК Ірина Ключковська.

З більш детальною інформацією про ювілейні заходи з відзначення 50-ліття СКУ в Львові та в світі можна ознайомитись на спеціальному веб-сайті СКУ: www.uwc50.org .

Опубліковано в Україна

З 29 червня до 1 липня 2017 року  у Львові відбудеться триденний музичний маратон «W LIVE. Тихі дні любові і миру», присвячений пам’яті українського оперного співака Василя Сліпака, який загинув в АТО влітку 2016 року.

Опубліковано в Музика

Музею Івана Франка у Львові у співпраці з Головним державним архівом СБУ вдалося розсекретити архіви КДБ, в яких знайшли сенсаційні матеріали допитів і спостереження за дітьми та онуками Івана Франка. Ці документи науковці музею оцифрували, опрацьовують і незабаром оприлюднять, повідомляє zaxid.net.

«У справі Тараса Франка є документи, які є агентурними донесеннями, і є протоколи допитів, оскільки його як буржуазного націоналіста підозрювали у тому, що він вербував до дивізії «СС Галичина» українських хлопців і був причетний до так званого «Союзу українських комбатантів», — повідомив директор Львівського музею Івана Франка Богдан ТИХОЛОЗ.

Окрім того, у музеї представили  виставку унікальних речей, які належали особисто Іванові Франкові та його родині. Їх винесли з фондів і вперше показали публіці. Найсентиментальнішою експозицією є сорочечка, яку дружина Франка Ольга вишила для їхньої донечки.

«Ольга Хоружинська нарешті після трьох хлопців дочекалася свою радість, свою помічничку, донечку Ганнусю і їй вишила оцю сорочечку, яку Ганна дуже цінувала, оберігала, вивезла з собою в Канаду. Пізніше вона вдягала своїх дітей в неї і, коли перебувала в Україні у 1967-му , передала до нашого музею», — розповідає Михайло КОБРИН, заступник директора Львівського музею Івана Франка. А ще із фондів винесли рушник сина письменника Петра, Січового стрільця, якого знищили НКВДисти.

Окрім того, вперше показують срібну ложку, яку подарувала Іванові Франку дружина Ольга в день їхнього шлюбу в Києві. А ще годинник письменника і лавровий вінок, який на похорон літератора принесли Січові стрільці.

«Розповідають, що, дізнавшись про смерть Івана Франка, січові стрільці разом із російською армією зупинили бої на три дні в його честь», — пояснює Михайло Кобрин.

Уперше музейники виставили оригінали світлин, серед них шлюбна.

Окремий блок виставки — книжки, які Іван Якович дарував друзям із автографами. Одна книга підписана для Андрея Шептицького, інша для гімназійного товариша, тато якого пропонував Франкові стати дяком.

«Отець каже: Івасю, нащо тобі їхати на то навчання до Львова, та я тобі дам дяківку, хату, дам два морги поля, знайдеш собі якусь файну дівчину тут в селі, шлюб дам безкоштовно. А зі шлюбів, похоронів і хрестин будеш мати більше зиску, ніж ті доценти мають зарплату в університеті. Це є такий спогад», — розповідає Михайло Кобрин.

Опубліковано в Цікаво

Як повідомляє офіційний портал ПАТ «Укразалізниця», 1 серпня планується відправлення першого рейсу сполученням «Львів-Краків». 

Згідно з інформацією розміщеною на порталі, голова правління товариства Войцех Балчун під час прес-конференції у Львові  повідомив, що зараз триває процес реалізації цього проекту, до якого активно залучена польська сторона. «Можливо, приймемо пропозицію польських колег та реалізуємо проект за допомогою системи розсувних візків SUW-2000. Наразі вивчаємо варіанти», – сказав він.

Войцех Балчун наголосив, що команда ПАТ «Укрзалізниці» активно працює над покращенням міжнародного сполучення із сусідніми країнами, позаяк безвіз відкриває перед підприємством нові перспективи. «Укрзалізниця» має намір активно освоювати ринок міжнародних залізничних перевезень. Після Кракова, наприклад, плануємо зв’язати поїздом Чернівці з Румунією», – підсумував Голова правління.

Опубліковано в Колонка подій
У квітні в Італії (м.Єзі, провінція Анкона) відбувся БрендФестиваль-2017, де вивчали особливості створення брендів: особистих, територій та компаній, – національних та місцевих. На захід запросили ІТ-компанію ОК Фекторі з корінням у Львові. Кращим професіоналам із брендингу наші фахівці вперше презентували Львів як бренд стовідсоткового успіху.
На фестивалі побувало декілька тисяч гостей, декілька країн і топові бренди Італії, університети, місцева влада, міністерство освіти і науки Італії. Молода команда ОК Фекторі гідно представила стародавній Львів європейцям як глобального гравця міжнародного туризму. Українці доповідали італійською мовою. Підсумок? Схвальні відгуки. Місія виконана!
Компанія ОК Фекторі розвиває інформаційні технології на ринку Європи та США. Один із фокусів – Італія, завдяки навчанню та досвіду роботи засновників у цій країні. Позитивний результат конференції підтвердив «знак якості» Львова й став приводом для гордості компанії, що працює в Україні.
За ґрунтовні інформаційні матеріали колектив ОК Фекторі вдячний управлінню туризму рідного міста та Львівському конференц-бюро. На фестивалі розійшлися всі буклети англійською мовою про туристичні маршрути, конференц-центри Львова. Міста з тисячолітньою історією – тренд для галузевих форумів: можна суміщати цікаве з корисним.
Про ризики, виклики та здивування Брендфестивалю розповідає Маркіян Юринець, співзасновник «OK Factory»:
Чому запрошення до Італії на перший фестиваль брендінгу стало для нас викликом та ризиком? Ми представляли не власну компанію з місцевою пропискою, що загалом типово. Ні, ми порадилися й звернулися до мерії: давайте «повеземо» на захід такого рівня рідне місто як бренд. Нас підтримали, в нас повірили. Тож ми презентували те, що найбільше любимо, ставши послами Львова в Італії. Ніхто краще львів’ян не знає душі цього міста, адже ми тут живемо, працюємо, ми ним дихаємо.
Італійці не ймуть віри, як українське місто прийняло у 2016 році 2,5 мільйони туристів і змагається із Падуєю, Вероною, Болонією? Італія тримає пальму першості по об’єктах світового значення, має розкручені легенди. Тому презентувати в Італії тематику бренду – відвертий ризик. Ставки доволі солідні, це вища «ліга гри». Ми взяли на себе таку відповідальність, бо впевнені: Львів – територія успіху, поєднання досвіду й молодості, давнини й майбутнього, традицій та еволюції. Італійці по-доброму ревнували до українців: чому Львів став магнітом для мільйонів туристів? На мою думку, все просто: Львів – це щирі емоції, незабутні враження, унікальний ритм життя, українська мова, кава. Не все вимірюється грошима. Тим ми й цікаві.
 
На думку Ріккардо Сільві, організатора фестивалю і керуючого партнера компанії Premiata Fonderia Creativa, досвід Львова – екстраординарний приклад територіального брендінгу: «Місто розуміє свої перспективи і втілює їх через продумані стратегії, дозволяючи удосконалюватися всьому та всім. Львів створює власні бувальщини, програми туризму й розвитку міста національного і міжнародного масштабу. Це прекрасно! Цей кейс на Брендфестивалі став справжнім відкриттям й одним із головних героїв. Нас переповнюють почуття та бажання відвідати й відкрити місто Лева». Вочевидь, італійських туристів у Львові та інших містах України точно побільшає. Молодці наші, витримали цей іспит.
Яку ще країну команда ОК Фекторі хоче закохати в Україну та Львів? Поки зосередяться на Італії: є над чим працювати глибше й ширше, зокрема, щодо подачі інформації потенційним мандрівникам італійською. ОК Фекторі запросили на Брендфестиваль-18. Значить, посланці з честю довели: із брендом «Італія» можна й треба змагатися.
Варто додати, що українська спільнота – одна з найбільших в Італії. У наших земляків як людей та фахівців там добра слава. Сподіваємося, що й італійці з українським корінням частіше відвідуватимуть батьківщину. Зокрема, лоукостами Ryanair та Wizzair: зручно, економно, комфортно.
Приїздіть та прилітайте, львів’яни вміють зустрічати гостей! Українці відкриті до економічних та культурних зв’язків з Європою. Ми готові експортувати щирість та радість по всьому світу.
Тетяна Мельник
Опубліковано в Колонка подій
Четвер, 18 травня 2017 16:37

Парад вишиванок у Львові

18 травня з нагоди відзначення Дня вишиванки у Львові відбувся урочистий парад вишиванок.

Як повідомляє 032.ua, до святкової ходи долучилося понад 1000 львівських студентів.

Як проходив парад вишиванок у Львові дивіться у фоторепортажі:

YL8A7871YL8A7861

YL8A7875YL8A7886YL8A7891

YL8A7903YL8A7906YL8A7913YL8A7915YL8A7917YL8A7928YL8A7948YL8A7964YL8A7966

 

 
Опубліковано в Цікаво

До найбільш відвідуваних туристами храмів Львова належать святині, які розміщені у центральній частині міста – Вірменський катедральний собор, Катедральний собор (Латинська катедра), храм Пресвятої Євхаристії (Домініканський собор), храм Успення Пресвятої Богородиці (Успенська або Волоська церква), Архикатедральний собор Св. влкмч. Юрія (собор Св. Юра), храм Св. Андрія, храм Святих Верховних апостолів Петра і Павла (костел Єзуїтів).

Як інформують туристичні фірми Львова, найбільше цікавляться історією церков та екскурсіями по святинях люди старшого віку, українці з діаспори, а також школярі та студенти. Загалом у Львові нараховується понад 100 церков, костелів та інших християнських святинь.


ВІРМЕНСЬКИЙ КАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Вірменська церква © Oleh Voznyy

Вірменська церква © Oleh Voznyy

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці — пам’ятка архітектури національного значення, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV століття (1363–1370 роки) майстром Дорінгом. Протягом століть вона була громадським і релігійним центром вірменської колонії у Львові. У 1367 році церква стала соборною.

Навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 рік, арх. Петро Красовський), палац архієпископа (XVIII століття), вірменський банк (XVII століття), монастир бенедиктинок (1682), пам’ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев’яний вівтар з композицією “Голгофа” (XVIII століття), огорожі з брамами (XVII—XIX століття).

Внутрішнє подвір’я Вірменської церкви © WIKI

Внутрішнє подвір’я Вірменської церкви © WIKI

Храм збудований з ламаного каменю і обличкований тесаними плитами, товщина стін сягає півтора метри. Унікальною є конструкція купола – він спирається на пустотілі ребра, викладені з глиняних глечиків.

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Особливим є південний дворик, розташований між вулицею і собором: аркада з колонадою XV століття видає європейські архітектурні традиції. Тут збереглися рештки старовинного вірменського цвинтаря – це надгробні плити, найстарішим з яких 600 років, перенесені сюди з кладовищ інших вірменських храмів і монастирів, яких вже декілька століть не існує у Львові.

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Інтер’єр Вірменської церкви © Юлія Сверчкова

Адреса: вул. Вірменська, 7.


КАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ (ЛАТИНСЬКА КАТЕДРА)

Латинський катедральний собор © detailsintravels.com

Латинський катедральний собор © detailsintravels.com

Архикафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, або Латинський кафедральний собор, або Катедра – католицька базиліка, головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви. Пам’ятка сакральної архітектури XIV—XVIII століття.

Це чи не єдина вціліла готична пам’ятка архітектури древнього Львова, яка збереглася після пожежі 1527 року. Храм споруджено на місці, де за княжих часів стояла православна церква Успіння Пресвятої Богородиці. Перший камінь у фундаменти закладено в 1360 р.

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Ян Волянский

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Ян Волянский

Будувався Латинський катедральний собор понад 100 років, починаючи з середини XIV ст. Будівництво великої споруди йшло повільно і з великими перервами. За первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі – одну завершили наприкінці XIV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів. До Латинської катедри прибудовано декілька каплиць, на стіні вівтарної частини знаходиться копія ікони Матері Божої Ласкавої (захисниці міста від ворогів), надгробна плита сім’ї Шольц-Вольфовичів, та турецькі ядра, які влучили в собор під час польсько-турецької війни, і дивом не розірвались.

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Юрий Татаренко

Інтер’єр Латинського катедрального собору © Юрий Татаренко

Адреса: пл. Катедральна, 1


ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ (ДОМІНІКАНСЬКИЙ СОБОР)

Домініканський собор © Сергій Вєтров

Домініканський собор © Сергій Вєтров

Домініканський собор (Храм Пресвятої Євхаристії, костел Божого Тіла і монастир домініканців) — греко-католицька церква у центральній частині Львова, занесена до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Домініканський костел — один з кращих зразків архітектури барокко, один з найкрасивіших у місті.

Інтер’єр Домініканського собору © elekrtaua.livejournal.com

Інтер’єр Домініканського собору © elekrtaua.livejournal.com

До ІІ світової війни – храм римо-католицького монастиря ордену домініканців. За радянських часів у костелі та монастирських келіях влаштували склади, а з 1973 року у цих спорудах розмістили Музей релігії та атеїзму. Храм у 1990-тих роках передано УГКЦ, і він був освячений на честь Пресвятої Євхаристії.

Будівельні роботи були завершені у 1764 році. Екстер’єр та інтер’єр Домініканського костелу вражає своєю пишністю і урочистістю. До наших днів зберігся напис на фронтоні “SOLI DEO HONOR ET GLORIA” (латина) – “Єдиному Богу честь і слава”.

SOLI DEO HONOR ET GLORIA © vk.com

SOLI DEO HONOR ET GLORIA © vk.com

У храмі з XVIII ст. розміщувався великих розмірів бароковий орган, який тепер можна побачити у Львівській філармонії, але костел не залишився без музичного супроводу. Зараз менший за розмірами орган знаходиться у Домініканському храмі.

Інтер’єр Домініканського собору © Halyna Zav

Інтер’єр Домініканського собору © Halyna Zav

Адреса: пл. Музейна, 1.


ХРАМ УСПЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ (УСПЕНСЬКА АБО ВОЛОСЬКА ЦЕРКВА),

Ансамбль православної Успенської церкви © Alexander Zinchuk

Ансамбль православної Успенської церкви © Alexander Zinchuk

Успенська (Волоська) (Ставропігійна Церква Успіння Пресвятої Богородиці) — храм, збудований у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцеха Капіноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства. Сьогодні знаходиться під юрисдикцією Української автокефальної православної церкви.

Успенська церква © Alexander Zinchuk

Успенська церква © Alexander Zinchuk

Успенська церква була збудована на кошти Львівського Успенського братства – релігійної організації православних українців, яка була ставропігійною й підпорядковувалася Антиохійському Патріархату. Братство було останнім оплотом православ’я у Львові, тому мусіло мати свою церкву. Будівництво її почалося у 1591 році на місці згорілої у 1571 році. Попередній храм був збудований на кошти господаря православної Молдови Олександра Лепушняну, а Молдову у Львові в той час ототожнювали із Румунією (Волохією, теж православною), тому й почали називати церкву Волоською. Назва перекочувала й до нової церкви, зведеної протягом 1591-1629 рр. у стилі ренесансу за проектами архітекторів Павла Римлянина, Войтіха Капіноса та Амброзія Прихильного.

Дзвіниця Успенської церкви була збудована у 1572-1578 рр. за проектом італійсько-львівського архітектора Петра Барбона. Кошти на будівництво виділив багатий львівський купець, грек за походженням, Костянтин Корнякт. Тому і нині дзвіницю частіше називають вежею Корнякта.

Інтер’єр Успенської церкви © vk.com

Інтер’єр Успенської церкви © vk.com

У церкві знаходиться зображення російського двоглавого орла, оскільки жертводавцем на потреби церкви був претендент на російський трон Лжедмітрій. Інтер’єр Успенської церкви прикрашений живописом XVII—XVIII століть, тут знаходиться іконостас 1773 роки, на вікнах — вітражі П. Холодного (1920-і і 1930-і). Каплиця Трьох Святителів, сполучена з Успенською церквою в середині XIX століття.

Інтер’єр Успенської церкви © Anosmia / Flickr.com

Інтер’єр Успенської церкви © Anosmia / Flickr.com

Адреса: вул. Руська, 7 (вул. Підвальна, 9).


АРХИКАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР СВ. ВЛКМЧ. ЮРІЯ (СОБОР СВ. ЮРА)

Собору Св. Юра © mlodzinskiphoto.com

Собору Св. Юра © mlodzinskiphoto.com

Архикафедральний собор святого Юра – собор Галицької митрополії УГКЦ, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744–1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків.

Собор побудований за проектом Б. Меретина, прикрашений монументальною скульптурою видатного скульптора Іоанна Пінзеля. Фасад увінчує фігура святого Юрія Змієборця — покровителя не тільки собору, але й міста Львова.

Собор Св. Юра © Ruslan Lytvyn

Собор Св. Юра © Ruslan Lytvyn

Перші печери ченців-схимників та дерев’яний монастир з’явилися тут ще в кінці XIII ст. Одна з легенд твердить, що в товщі гори, на якій згодом збудували монастир і церкву, була печера, де жив страхітливий дракон. Постарівши, дракон перестав показуватися людям на очі, але нагадував про своє існування важким диханням, яке чулося з печери. У середині XVIII ст. митрополит Лев Шептицький наказав замурувати печеру, в якій нібито ховалася потвора. Згідно з іншою версією цієї ж легенди, страховисько вбив ще у кінці XIII ст. князь Лев Данилович, через що на горі й було збудовано храм, і присвячений святому переможцеві дракона.

Внутрішнє подвір’я Собору Св. Юра © skyscrapercity.com

Внутрішнє подвір’я Собору Св. Юра © skyscrapercity.com

Перша дерев’яна церква у цьому місці згоріла, за легендою, 1340 року. Уже наступного року львів’яни збудували новий кам’яний храм. Зважаючи на те, що храм споруджували на значній віддалі від укріпленого середмістя, церкві надали деяких рис фортифікації. Тоді ж у 1341 році майстер Яків Скора відлив дзвін “Дмитро”. Найстаріший збережений в Україні дзвін скликає на молитву вірних і сьогодні.

Теперішня споруда собору Св. Юра була збудована у XVIII столітті за проектом австрійського архітектора Бернарда Меретина у стилі бароко.

Інтер’єр собору Св. Юра © WIKI

Інтер’єр собору Св. Юра © WIKI

Адреса: площа Святого Юра, 5.


ХРАМ СВ. АНДРІЯ, ХРАМ СВЯТИХ ВЕРХОВНИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА (КОСТЕЛ ЄЗУЇТІВ)

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла © Ігор Шаповалов

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла © Ігор Шаповалов

Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, відомий у Львові як костел Єзуїтів, збудований у стилі раннього бароко на початку XVII ст. Храм є взірцем римської святині Іль-Джезу та вважається однією з найбільш культових споруд Львова.

До Львова єзуїти прибули 1584 року, а вже в 1590 постав перший дерев’яний храм Товариства Ісуса на ділянці поруч із західною частиною міських оборонних мурів, де була влаштована Єзуїтська фіртка. Роботи над спорудженням існуючого храму святих апостолів Петра і Павла розпочались в 1610 році. В період 1618–1621 рр. керував будівництвом архітектор Єзуїтського Чину Джакомо Бріано.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Alexey Malinovsky

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Alexey Malinovsky

1624 року освятили першу бічну каплицю Св. Бенедикта. 1630 року храм був завершений і освячений Львівським архиєпископом Яном Анджеєм Прухніцьким. У результаті будівництва довжина святині становила — 41 м, ширина — 22,5 м, висота — 26 м.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Volodymyr Iskra

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Volodymyr Iskra

1702 року за проектом Мартина Годного була зведена вежа-дзвіниця, яка стала найвищою вежею Львова (близько ста метрів), на якій 1754 року встановили годинник. Після ліквідації Чину Єзуїтів 1773 року храм почав виконувати функції військового гарнізонного храму.

Значних ушкоджень храм зазнав також під час двох світових воєн. 4 червня 1946 року монахи єзуїти були змушені залишити Львів, забравши з собою найцінніші речі, зокрема короновану ікону Пресвятої Богородиці. З цього моменту починається нова сторінка історії храму: на довгі 65 років його двері зачинились, у ньому запанувала тиша…

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

У день 20-ї річниці Збройних Сил України, 6 грудня, у Львові відбулася знакова для міста та держави подія — урочисте відкриття і освячення першого гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла.

У храмі відбуваються богослужіння та звучать молитви. З нагоди церковних чи військових свят відбуваються урочисті заходи у яких, окрім прихожан святині, також беруть участь військовослужбовці, працівники Збройних Сил України, офіцери, курсанти та солдати строкової служби.

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Інтер’єр Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла © Wallace

Джерело: inlviv.in.ua

Опубліковано в Туризм
Сторінка 13 із 14