Українські школи здебільшого працюють при церквах.

Про це в інтерв’ю Gazeta.ua повідомив голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний.

"Майже в кожній країні є недільні українські школи. Здебільшого — при церквах. Там вивчають мову й літературу, історію. Інший варіант — дистанційне навчання по скайпу через систему міжнародної української школи. Діти засвоюють програму, що діє на нашій території. Одночасно навчаються в класичній школі країни, де живуть. У результаті отримують два атестати — український та європейський. Це зручно для трудових мігрантів", - сказав він.

Крім того Ратушний відзначив, що найбільше можливостей для вивчення української мови за кордоном - у Польщі та Румунії. В них є по кілька україномовних шкіл — початкових і середніх. У цих країнах громади давно відстоюють право української нац­меншини здобувати освіту рідною мовою, тому й отримують фінансування з місцевих бюджетів.

"У Румунії на це (навчання українською мовою - ред.) виділяють майже мільйон євро на рік. Ці гроші витрачають на національні школи, утримання апарату Спілки українців, фестивалі українських колядок у Сігеті чи свято борщу", - уточнив голова УВКР.

Також за його словами, повноцінні українські школи діють ще у Словаччині та Молдові.

"У Словаччині останнім часом ситуація змінилася не на нашу користь. Багато українців живуть поблизу міста Пряшів. Там же мешкає і русинська меншина. Тому деякі українські класи стають русинськими", - додав він.

Як відзначив Ратушний, держава, звідки походить діаспора, повинна фінансово підтримувати освітні заклади.

"Якщо нацменшині потрібна школа, європейська країна може її створити й частково фінансувати. Але утримання такої обходиться на ­25-30 від­сотків дорожче за звичайну. Тому держава, звідки походить діаспора, повинна допомагати підтримувати освітній заклад - хоча б розробляти й видавати посібники. Наприклад, у Румунії українські програми створені ще за часів Ніколає Чауше­ску (президент Румунії в 1974-1989 роках) і вкрай потребують оновлення", - говорить він.

Голова УВКР підкреслив, що української державної програми з підтримки діаспори не існує.

"Я бачив корейські школи в Казахстані. Туди з Кореї завозять усе необхідне, навіть ручки. Угорщина на кожного школяра своєї діаспори виділяє сотні євро, на вчителя — тисячі. Вони усвідомлюють, що вкладати в освіту власної діаспори — означає загальмувати процес асиміляції емігрантів з іншими народами. В Україні це теж розуміють, але грошей на діаспору майже не виділяють. У нас немає державної програми роботи з українцями за кордоном. Підтримка є лише на аматорському рівні. Це призвело до втрат українських шкіл у Грузії, Казахстані, Білорусі, Латвії", - зауважив він.

Опубліковано в Школа

Молоді мами часто чують різні поради від старших жінок щодо виховання й плекання дітей. Деякі з них здаються ну зовсім абсурдними. Ми звикли, що певне твердження повинне мати аргументоване раціональне пояснення. Натомість для цих жінок, як і для наших пращурів, головним аргументом є багатовікова традиція. Які ж були цікавинки у процесі виховання дітей нашими пращурами?

Опубліковано в Освіта

Опіки посідають перше місце серед усіх видів дитячого травматизму в Україні. І, як доводить досвід Сполучених Штатів, цьому лиху можна успішно запобігти.

Опубліковано в Україна

Тетяна Железняк з Кропивницького, яка живе і працює в Німеччині, збирає гроші на видання власного журналу для дітей української діаспори всього світу - "Сонях".

Про це йдеться на сторінці новоствореного проекту у Фейсбуці.

 

 

Авторка проекту зазначила, що кошти на видання "Соняха" збирають на краудфандинговій платформі, до закінчення збору лишилось ще кілька днів. Станом на сьогодні зібрано лише 10% від необхідної суми, а треба ще понад 5000 євро.

Допомогти коштами можна, перейшовши за посиланням на відповідну краудфандингову платформу. 

Читацька аудиторія журналу, за задумом авторки, широка - від дошкільнят до старших дітей. Причому "Сонях" розрахований не лише на українських дітей Німеччини, а й на українську діаспору всього світу. Матеріал підібрано таким чином, щоб наймолодші читачі могли навчитись читати, а старші знаходили для себе щось пізнавальне та збагачували свій український лексикон.

Також творець журналу ставить перед собою завдання показати дітям унікальну Україну, її талановитих людей, досягнення, багатства, аби сформувати у них правильне розуміння свого коріння.

Опубліковано в Книги

Добірка найкращих українських мультиків.

Тут є усе – від класики середини минулого століття до всіма улюблених козаків, Енеїди, Капітошки, а також сучасні 3D мультфільми українських авторів.

1. Жив-був пес (1982).

 

 

2. Як козаки сіль купували (1975).

 

3. Як Петрик П’яточкін Слоників Рахував (1984).

 

 

4. Капітошка (1980).

 

5. Повертайся, Капітошко! (1989).

 

6. Івасик-Телесик (1989).

 

7. Безтолковий Вомбат (1990).

 

8. Йшов трамвай дев’ятий номер (2002).

 

9. Злидні (2005).

 

10. П’єса для трьох акторів (2004).

 

11. Чарівний Горох (2008).

 

12. Як козаки наречених визволяли (1973).

 

13. Моя країна Україна (2014).

 

14. Хто боїться дядечка Бабая (2014).

 

15. Як кошеня і песик мили підлогу (1977).


16. Про Всіх На Світі (1984).

 

17. Котик та Півник (1991).

 

18. Колосок (1982).

 

19. Кривенька Качечка (1992).

 

20. Дівчинка та Зайці (1985).

 

21. Сонячний Коровай (1981).

 

22. Черевички (1982).

 

23. Богданчик і барабан (1992).

 

24. Ведмедик і той, що живе в річці (1996).

 

25. Відчайдушний кіт Васька (1985).

 

26. Горщик-сміхотун (1990).

 

27. Дострибни до хмаринки (1988).

 

28. Дощику, Дощику, Припусти! (1982).

 

29. Історія одного поросятка (1994).

 

 

30. Кульбаба – товсті щоки (1971).

 

 

Опубліковано в Казки
Вівторок, 12 вересня 2017 06:27

Як прищепити дитині любов до читання

Як виховати у дитині любов до читання? Цим питанням задаються батьки особливо у наш час, коли світом «правлять» комп'ютери, смартфони... Вони розуміють, що дитину потрібно заохотити, але не знають як. У хід ідуть як батоги, так і пряники, але все марно. Всі втомлюються, дратуються, мама в розпачі від свого «неука», дитина в стресі і її «тіпає» від самої думки, що треба брати книжку.

Для дитини в дитинстві головною є гра. Вона ще не розуміє, як їй робити що-небудь для своєї користі. Їй просто подобається веселитися, стрибати, бігати, тобто грати, адже саме так вона пізнає світ. Тому, якщо ви хочете чомусь навчити дитину, розвинути у ній творчі здібності, то не потрібно її примушувати, цим ви тільки уразите психіку малюка. Грайте з ним, гра виконує не тільки розважальну, але й пізнавальну роль. Дитина цікавиться буквально усім і її неважко буде спонукати, наприклад, до читання.

Читати краще з дитиною, починаючи із забавних віршів та невеликих пісеньок, смішинок. Тут вашими друзями стануть твори А. Барто, С. Маршака, К. Чуковського, Б. Заходера, Д. Хармса. Вони швидко запам'ятовуються, добре розвивають мову й пам'ять. Бажано також ще й «обігравати» вірші. Тобто промовляти і в той же час виконувати дії, про які йде мова у вірші. Дітям це дуже подобається, до того ж надалі вони починають складати вже свої невеликі вірші.

Потім можна поступово перейти до читання казок. Хто в дитинстві не читав російські народні казки? Вони завжди актуальні й цікаві малюкам. Зараз з'явилося багато нових авторів. Але вибрати щось справді варте вельми тяжко. Краще за все звернутися до творів відомих авторів у світі дитячої літератури: О. Пушкіна, Ш. Перо, П. Бажова, В. Драгунського, О. Пройслера, Е. Несбита. Потім можна перейти й до серйозніших творів. Читайте разом з дитиною, спочатку ви їй, потім вона вам. І так вона, непомітно для себе, заохотиться до читання.

Ми з маленькою сестричкою іноді робили таким чином: перевертали книгу та вигадували свої казки. Я була приємно здивована, помітивши, що вона завела блокнотик, куди почала вписувати придумані нею невеликі розповіді.

У наш час усе важче відірвати дитину від телевізора чи комп'ютера. Мій тато розбудив у мені цікавість до читання, сказавши одного разу: «А ти читай книгу й уявляй, що все відбувається у ній так, ніби дивишся мультик». Для мене це було справжнім відкриттям. І з того часу читання книг стало для мене не менш цікавим, ніж перегляд мультфільмів.

Звичайно, чим доросліше дитина, тим важче її зацікавити чим-небудь. Спілкуйтеся з нею, цікавтеся її внутрішнім світом, і, таким чином, можна разом із нею підбирати книжки, які зацікавлять її, та в яких вона, можливо, знаходитиме відповіді на багато питань, що хвилюють дитину саме зараз. Читайте разом із нею, аналізуйте літературні твори, що проходять у школі. Будьте прикладом для неї. І зрештою, якщо вона і не стане завзятим читачем, у неї сформується позитивне ставлення до читання, пошана до книги як літературної творчості. А це вже добре.

Завжди пам'ятаєте, що примушуючи дитину, ви відштовхуєте її. Не намагайтеся втілити в дитині нездійсненні мрії свого дитинства. Кожен йде своїм шляхом і у кожного з нас є таланти у тій чи іншій галузі. Важливо вчасно помітити їх у вашого малюка й намагатися зробити усе можливе для того, щоб розвинути ці здібності. Успіхів вам!

Опубліковано в Книги

Угорські депутати Аттіла Петнегазі та Ярослава Гортяні, а також бізнесмен Золтан Горват у супроводі посла України в Угорщині Любові Непоп відвідали місто Волноваха і лінію фронту.

Про це посол України написала на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

За її словами, візит відбувся у суботу, 9 вересня.

"В цей день разом з угорським бізнесменом Золтаном Горватом та депутатами угорського парламенту Аттілою Петнегазі, який є членом міжпарламентської групи дружби Україна-Угорщина, та Ярославою Гортяні, яка є також речником української громади в угорських Державних Зборах, заступником Голови Світового Конгресу Українців та Головою Європейського Конгресу Українців, відвідали місто Волноваха", - написала Непоп.

Посол розповіла, що головною метою візиту було відкриття сучасного дитячого майданчика європейського зразка, який був побудований на кошти, зібрані з ініціативи Золтана Горвата.

Крім того, члени угорської делегації  поклали квіти до пам'ятника жертвам атаки російсько-терористичних військ, які 13 січня 2015 року обстріляли рейсовий автобус, вбивши 12 мирних мешканців, а також вшанували пам'ять 18 українських військовослужбовців 51-ої окремої механізованої бригади, які загинули від рук терористів 22 травня 2015 року.

"І ще один надважливий елемент візиту до Волновахи 9 вересня 2017 року - поїздка на КПВВ "Новотроїцьке" та до останнього українського блокпосту, за яким починається тимчасово непідконтрольна Україні територія" - повідомила Любов Непоп.

Вона наголосила, що це вперше угорські офіційні особи відвідали зону проведення антитерористичної операції.

Опубліковано в Україна у вогні

Українці з 11 червня поточного року перетинають кордон з ЄС за біометричним паспортом, але не всім ще відомо, які документи необхідні для подорожей з малолітніми дітьми.

Одне з основних питань, що турбує батьків – це “як оформити закордонний паспорт для дитини?".

Отже, які документи знадобляться для оформлення дитячого біометричного закордонного паспорта:

1. Свідоцтво про народження дитини, але якщо у нього вже є паспорт громадянина України, тоді свідоцтво не знадобиться.

2. Два кольорові фото 3,5*4,5 см. Якщо дитина віком до 12 років, потрібна ще одна фотографія 10*15см.

3. Паспорт мами чи тата, або офіційного опікуна.

4. Свідоцтво про шлюб або ж документ, що засвідчує спорідненість, необхідні в тому випадку, якщо у дитини з батьком різні прізвища.

5. Нотаріально завірений дозвіл на виїзд з країни від тата або мами знадобиться тим, хто перебуває в розлученні. Є ще низка причин, через які один з батьків не може отримати дозвіл від іншого, до них відносять: смерть, зникнення безвісти, недієздатність, позбавлення батьківських прав, мати або батько одинаки. Але в таких випадках вам доведеться надати довідку, що підтверджує одну з вищезгаданих причин.

До слова, дітки до 12 років не здають відбитків пальців, а ось після цього віку – процедура обов’язкова, повідомляє СобКор. Тим, у кого вже є паспорт громадянина України, необхідно власноруч розписуватися в документах.

Опубліковано в Власна думка

Цього літа громадська організація «Ізраїльські друзі України» розпочала втілення чудового проекту - сімейного реабілітаційно-оздоровчого табору «Крила», що прийняв на відпочинок та оздоровлення в Ізраїлі 32 дітей та їхніх матерів, чиї батьки та чоловіки загинули в АТО, захищаючи Україну.

Опубліковано в Світ

Українці Німеччини цього літа вчергове приймають діточок, чиї батьки загинули від російської агресії в Україні.

Опубліковано в Українці в світі
Сторінка 8 із 10