Українка з Туреччини Ольга Улгер випустила книгу під назвою “Сповідь сучасної Роксолани”.

Опубліковано в Колонка подій

22 листопада у приміщенні Львівської організації НСПУ відбулась презентація Збірки вибраних поезій Мирослави Данилевської-Милян – «Звіряю душу солов’ю».

Про творчість авторки говорили: Петро Шкраб’юк, письменник, доктор історичних наук, автор передмови до названої книжки, голова ЛО НСПУ Ігор Гургула, письменники Володимир Захожий, Віктор Палинський, Ольга Кіс, Ліліана Косановська, Надія Ковалик, автор цього інтерв’ю, а також виконавиця ілюстрацій Оксана Мазур.

Через кілька днів ми зустрілися з поетесою, медиком – за професією, авторкою вісьмох поетичних збірок, творчість якої була надзвичайно прихильно сприйнята письменницькою аудиторією, передусім – виступ з віршами самої пані Мирослави.

Розмовляємо з Мирославою про її творчість, використовуючи поетичні рядки авторки як запитання в рамках пропонованого вам, шановні читачі, цікавого інтерв’ю.

Опубліковано в Власна думка

12 червня у Львівській обласній бібліотеці для дітей відбулася презентація поетичної збірки Ольги Яворської «Сльоза – живиця». Модерував це літературне дійство письменник Богдан Дячишин. Про творчість лауреата Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова – 2014», лауреата премій ім. Івана Франка, ім. Ірини Вільде, ім. Богдана Лепкого, ім. Леся Мартовича, педагогічної премії ім. Стефана Дубравського говорили львівські письменники Роман Горак, Андрій Содомора, Петро Шкрабюк, Віктор Палинський.

Згодом про творче життя ми поговорили з сучасною українською письменницею детальніше, глибше. То ж пропонуємо вам, шановні читачі, нашу розмову з уродженкою Бучаччини, що на Тернопільщині, математиком за фахом, але творчою натурою – за покликанням, яка вже впродовж 43 років навчає дітей в школі села Тур’є Старосамбірського району, що на Львівщині. В тому, що сама душа Ольги Яворської наполегливо прагне самовияву в художньому слові, може переконатися кожен, хто прочитає не тільки книжки письменниці, а й пропоноване вам інтервю.

Опубліковано в Творчість

Нещодавно, на початку січня 2018 року, Марія Людкевич, відома поетеса, прозаїк, дитяча письменниця, громадська діячка, автор 44 книг, серед яких 27 — для дітей, відсвяткувала два ювілеї — творчий (50-ліття діяльності) і життєвий (70-річчя від дня народження).

Упевненою і твердою ходою увійшла юна Марія в літературу, — пише у вступній статті головний редактор видавництва „Сполом“ Галина Капініст, упорядник книжки „Марія Людкевич: життя і творчість“, — і дотепер Марія Людкевич невтомно, плідно й успішно присутня в ній. Воістину, непереможна хода жінки обдарованої, мудрої, жінки-красуні, жінки-матері — української жінки“.

Про оту ходу львівської письменниці — творчу й життєву — й розмовляємо в інтерв’ю, яке пропонуємо вашій увазі.

Опубліковано в Власна думка

До ювілейної дати активіст, учасник бойових дій на сході України, директор ТОВ «Майр-Хольцварен-Тересва» Віталій Бенчак передав Тячівській районній книгозбірні 40 примірників історичної повісті української письменниці з Канади Ольги Мак «Каміння під косою» (1973). Друк та безкоштовне розповсюдження цієї книги у бібліотеках профінансувала організація з діаспори «Об’єднання Жінок Оборони Чотирьох Свобід України ім. А.Горської».

Опубліковано в Література

7 травня 2017 року в Музеї історії релігії (вул. Музейна, 1) відбудеться зустріч із Вірою Вовк, видатною українською письменницею з Бразилії, та презентація її збірки «Три поеми». Організатор заходу –  Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Початок о 16:00.

«Земля іскриста» – саме так називається одна із трьох поем поетеси, які презентуватиме МІОК. А ще – «Гріх святости», «Ластів’яче перо». Збірку «Три поеми» авторка присвятила своїм найближчим подругам-посестрам – Зої Лісовській, українській художниці зі Швейцарії, та Терезії де Олівейрі, музиканту з Бразилії.

І це не лише розмова про поезію. Це роздуми про епоху, про родину, про рідну землю, з відчуттям якої живе і творить Віра Вовк.

У зустрічі візьме участь гість з Польщі Тадей Карабович, український письменник та перекладач, професор університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні.

Звучатимуть також поезії Віри Вовк та класична музика у виконанні колективів Народного дому «Просвіта» Львівської політехніки.

Опубліковано в Колонка подій

Письменниця Наташа Водін отримала премію Книжкової виставки у Ляйпцигу за твір "Вона родом з Маріуполя" про свою матір-остарбайтера в категорії "белетристика".

Головну премію у жанрі белетристики на Лейпцизькому книжковому ярмарку 2017 року присудили за роман "Вона родом з Маріуполя" німецької письменниці Наташі Водін. Як повідомило у четвер, 23 березня, журі у Лейпцигу, авторка отримає 15 тисяч євро.

Водін Наташа народилася в Німеччині у родині так званих "остарбайтерів", яких вивезли з України на примусові роботи до Німеччини у 1943 році.  Мати Наташі, Євгенія Іващенко, жила перед Другою світовою війною в Маріуполі. Євгенії Іващенко було лише 23 роки, коли вона разом зі своїм чоловіком, набагато старшим за неї, опинилась у "третьому рейху". Поїхали вони з Маріуполя добровільно, повіривши в нацистську пропаганду про райське життя "остарбайтерів" у Німеччині, або через страх перед приходом Червоної армії (Євгенія Іващенко працювала в Маріуполі на німецькій біржі праці, наслідком чого після звільнення від нацистської окупації стали б неминучі репресії), або примусово, як більшість "остарбайтерів", - сьогодні з'ясувати вже не можливо. Після тяжкої психічної хвороби мати Наташі Водін покінчила життя самогубством у жовтні 1956 року, залишивши двох доньок: Наташі було десять років, а її сестрі - лише чотири. Авторка виросла у таборі для "переміщених осіб", а після самогубства матері виховувалась у католицькому дитбудинку для дівчаток.

Наташа Водін знала про свою матір небагато. Та рідко розповідала про дитинство і ніколи - про життя у "третьому рейху". Євгенія Іващенко належала до покоління, яке прожило вкрай важке життя. Її біографія - біографія епохи: громадянська війна, Голодомор, сталінський терор, війна, окупація, чужина... "Моя бідна, маленька, божевільна мати, яка прийшла з пекельної пітьми кривавого ХХ століття", - пише про неї Наташа Водін. Із Маріуполя вона привезла стару іконку і три чорно-білих світлини. На двох було знято її саму, на третій - "дідуся із двома знайомими", як підписала на зворотному боці її мати. І жодних імен.

Займаючись літературними перекладами з російської, Наташа неодноразово бувала в Радянському Союзі в 1970-1980-тих роках, але, судячи з того, що вона розповідає у своїй книжці, не робила жодних спроб дізнатися про минуле матері, а значить, і про своє власне. Лише зовсім нещодавно Наташа Водін, вже професійна письменниця, вирішила все-таки це зробити. Результатом і стала книжка "Вона родом з Маріуполя", центральною постаттю якої є мати авторки.

Болючі пошуки материнського коріння, у тому числі в Маріуполі, описані у книжці, принесли нині 71-річній письменниці престижну нагороду. Як авторка романів про відчуженість, втрату коріння, аутсайдерство, старіння жінки Наташа Водін отримала репутацію "оспівувачки темних тонів" .

Опубліковано в Література